Без рубрики
Росіяни незадоволені закриттям фабрики “Рошену” у Липецьку

Сьогодні зранку стало відомо про закриття у Липецьку багатостраждальної кондитерської фабрики “Рошен”.

Жителі Липецька, котрі працюють на підприємстві розповіли, що кондитерська фабрика у місті була заснована 1966 року, але у 1990-му вона зупинила виробництво. У 2001 році її викупили нові власники – українська компанія “Рошен”, яка почала повну модернізацію виробництва.

З 2002 року фабрика працює у Липецьку, а згодом було відкрито ще дві лінії у довколишніх селах – Сєнцовому та Косиревці. Загалом у самий розквіт фабрики там працювало 15 ліній з виробництва продукції, котрі випускали 500 тон цукерок на добу. Частка “Рошену” на російському ринку становила 7%.

“Виробляли карамель, ірис, желейні цукерки, тофі, печиво та трубочки”, – розказують працівники фабрики.

Липецька фабрика загалом давала роботу 1800 людям.

“На умови праці ніхто тут не скаржиться. Цехи нові, модернізовані, узимку тепло, улітку працюють кондиціонери. Звичайний пакувальник отримував 15-17 тисяч рублів. Працівник рангом вище міг розраховувати і на 25-30 тисяч” – розповіла Марія, працівниця фабрики.

Проблеми на липецькому “Рошені” розпочалися разом із проведенням в Україні АТО та обранням Петра Порошенка президентом. Тоді російські споживачі закликали бойкотувати продукцію “Рошен”.

“Деякі липчани нас відверто зневажали і не купували в магазинах цукерок та печива. Але більшість купувала – бо продукція смачна, і порівняно дешева”, – розповів Ігор, попросивши не називати його прізвища.

Проте спад виробництва через бойкот все-таки відбувся – фабрика скоротила виробництво на 20%.

“У нас під стінами фабрики було немало пікетів – і проти війни виступали і проти погромів російського посольства. Ніхто з працівників не розумів – чому вони до нас чіпляються? Ми ж російські громадяни. Просто працюємо, підприємство справно платить податки…”, – повідомляє Ігор.

Працівники фабрики стверджують – після спаду виробництва їх почали скорочувати. З 1800 залишили близько 800.

“Фабрику почали тягати по судах, почали накладати санкції. Кілька разів з’являлися силовики у масках. Чесно кажучи, ніхто не розумів – як ми ще працюємо”, – розказує Ігор.

Робочі стверджують – керівник фабрики Олег Казаков декілька місяців тому подався до Києва. У Липецьку був тільки проїздами.

“Рано чи пізно це мало статися. Президент України занадто гучно кругом розказував, який агресор Росія. Постійно подавали якісь позови чи звернення. Логічно, що йому ніхто тут не дасть працювати”, – каже Марія.

Ігор з нею не погоджується. Пояснює, що фабрику просто вирішили переоформити на третіх осіб, незабаром вона знову працюватиме.

“Занадто багато туди вкладено коштів, занадто дороге обладнання встановлене, щоб її так просто кинути напризволяще. Та й попит на продукцію є. Гадаю, це якийсь хід, щоб президента України не звинувачували у спонсоруванні Росії. Незабаром владнають проблеми з документами, і все знов запрацює на повну потужність. Українці звикли до великого вибору цукерок чи інших продуктів у магазині, а от росіяни не звикли – тому це золота жила”, – каже Ігор.

Читайте також: ХОРВАТІЯ НАБЛИЗИЛАСЬ ДО ШЕНГЕНУ

Джерело

Реклама

Related Post

facebook