fbpx

Чому Україна не Німеччина?

На ідилічних листівках часто зображаються такі міста, де чисті вулиці, жодних височенних парканів, де перехожі усміхаються одне одному, вітаються із незнайомцями.

У Кослярі (Німеччина) живе лише три тисячі людей. У цьому містечку, розташованому на землі Північний Рейн-Вестфалія, є власна школа, дитячий садок, поштове відділення та продуктовий супермаркет. Про красу й чистоту дбають усі разом.

В обов’язки кожного домогосподарства входить не лише догляд за власною територією, а й за прилеглою до неї громадською. Тротуари біля своїх будинків містяни мають чистити від трави, підмітати й мити. Тому навіть недопалок чи обгортка від жуйки — рідкісне явище на німецьких вулицях.

Між одно- і двоповерховими будівлями ростуть різноманітні декоративні дерева, квіти, кущі. А от картоплю й помідори під вікнами німці не вирощують — овочі воліють купувати у місцевих фермерів. Вартість варіюється в межах 2 — 3 євро за кілограм городини. Продукти можна зарезервувати. І ще дещо вpажаюче — місцевий пекар зранку може привезти вам булочки прямісінько додому.

У Німеччині кожне домогосподарство має підписаний контракт із фірмою, що двічі на місяць вивозить відсортовані відходи. Жодного запаху від сміття нема — контейнери великі й місткі. Для кожної категорії сміття існує власний день вивозу й окремий тариф.

Читайте також: XТО ОТРИМАЄ ДОСТУП ДО ВІДБИТКІВ ПАЛЬЦІВ УКРАЇНЦІВ

Органічні відходи (трава, гілки) обходяться німцеві у 122,40 євро на місяць за 240 літрів. Так зване чорне сміття, яке не підлягає сортуванню (дрібні побутові відходи, рештки їжі) — 184,44 євро на місяць за 120 літрів. А от папір та пластикові відходи вивозять безплатно.

На сортуванні та переробці сміття дехто ще й заробляє, здаючи знайдені пластикові й скляні пляшки. Так, одна пластикова 1,5-літрова пляшка коштує 25 центів, півлітрова скляна — 8 центів, 0,33-літрова — 15 центів.

Для батарейок та побутової техніки існують окремі контейнери — їх не можна викидати зі звичайним сміттям.

Система нарахування та сплати комунальних послуг у Німеччині також відрізняється від української. Тарифи на електроенергію, водопостачання й водовідведення, прибирання проїжджої частини, а також суми податку на землю, визначають щороку місцеві ради.

Рахунок за всі комунальні послуги надходить до домогосподарства лише раз на рік, а сплачують за них раз на квартал. Зазвичай фіксована сума стягується із закріпленого за будинком банківського рахунка.

“У Юліху, до якого адміністративно належить Косляр, на цей рік ми вирішили трошки підвищити тарифи на світло, — розповідає Гельмут Шумахер, депутат місцевої ради. — Тож 2017 року електроенергія у середньому обходиться одній сім’ї у 146 євро на місяць, водопостачання — 24 євро, каналізація — 29,85 євро”.

Також власники приватних будинків мають щорічно сплачувати податок на землю, на якій розташоване їхнє помешкання. У Кослярі середня сума — 460,84 євро на рік. Річна “комунальна” платіжка тутешньої родини сягає приблизно 3600 євро. Тоді як річний дохід на родину — приблизно 32 400 євро.

З екологічних міркувань та задля економії німці активно використовують альтернативні джерела тепла та електроенергії — сонячні панелі, вітряки. Від сонячної енергії живляться паркомати, пункти прокату велосипедів, вуличні ліхтарі, деякі будинки.

Така вона, Німеччина. На цю країну рівняються інші держави цивілізованогосвіту. Може, варто і нам щось перейняти?..

Джерело

You cannot copy content of this page