Дуже багато молоді в Туреччині знайомляться на навчанні або на роботі. Часто зблuзитися допомагають батьки. Традиційно турецькі жінки після одруження не працюють, розповідає вінничанка Світлана Єрофєєва. Три роки тому переїхала до Стамбула, пише Gazeta.ua.
Заради чоловіка Енгіна прийняла іслам. Тепер відгукується на ім’я Ніса. У перекладі означає “жіночна, благодійниця”.
Світлана розповіла Gazeta.ua про те, як турецькі чоловіки виховують дружин, чого не терплять і через що часто розлучаються.
“З майбутнім чоловіком познайомились в інтернеті. Потім він приїхав до моїх батьків і забрав мене із собою. Гуляти, подорожувати, складати якісь плани на майбутнє у турків прийнято вже після нішану. По-нашому – сватання. До нішану не прийнято навіть торкатись одне до одного. Від нішану до весілля може минути рік-два, доки наречений назбирає грошей. Оплачує всі витрати на весілля він. Наречена після церемонії розсилає подарунки родичам молодого”, – розповідає Світлана-Ніса.
Турецька родина коханого гарно прийняла українську невістку.
“Свекруха часто мені розповідає, як намагалась познайомити сина з дівчиною. А він пручався, бо вже тоді кохав мене. Про мене до останнього нікому не розказував, бо його традиційна турецька сім’я не зрозуміла б. Тут сини дуже прив’язані до матерів і у всьому їх слухають. Але мій Енгін не такий. Сказав – відрізав”, – продовжує Світлана.
Чоловіки вимагають від дружин відданості і поваги.
“Жінка має бути жінкою – це все, що від неї тут вимагають. Вдома повинно бути чисто, а на столі – смачна їжа. Якщо хочеш бути сильною і незалежною, живи сама вдома з котом. Сім’я для тих, хто приймає і розуміє”, – продовжує дівчина.
Традиційно турецькі жінки після заміжжя не працюють. Багато молодих дівчат ходять на роботу, але мріють вийти заміж і бавити дітей вдома.
“Я планую піти на роботу, коли отримаю офіційний дозвіл і згоду чоловіка. А поки що вдосконалюю мову і опановую особливості турецької торгівлі. А взагалі ревниві турки ховають коханих від чужих очей. У мене теж чоловік ревнивий, тому поки що я займаюсь домашніми справами. Моя біла шкіра та голубі очі привертають увагу місцевих. Саму відпускати мене бoїться, бо Стамбул – нeбезпечний. Але я ношу хіджаб. Бо на непокритих жінок-іноземок дуже сильно звертають увагу”, – розповідає вінничанка.
Хоч сім’я тут – велика цінність, розлучення серед турків непоодинокі.
“І чоловіки, і жінки – гарячі натури, сварки спалахують переважно через нестачу грошей або ревнощі. Терплячість властива українкам, але не турчанкам. Турчанка терпіти не буде – вона просто йде від чоловіка до мами. Батьки згодом мирять сім’ї”, – додає Світлана-Ніса.
Читайте також: В АРАБСЬКИХ ЕМІРАТАХ ЧОЛОВІК НЕ ЗНАЄ, ЯКОГО КОЛЬОРУ ГАМАНЕЦЬ ЙОГО ДРУЖИНИ
Популярні статті
- Одного вечора, коли я поверталася з роботи, швиденько забігла в супермаркет і побачила там чоловіка своєї найкращої подруги з незнайомою жінкою. Вони купували якісь продукти, овочі, фрукти і клали все в один кошик. Я не могла до них підійти, а коли повернулася додому, то відразу набрала Івана. Тоді я дізналася, що він зраджує Марині. Іван попросив нічого не розповідати його дружині, бо він хоче залишитися в сім’ї. І тоді я зробила велику помилку
- Дочка вважає, що якщо я вийшла на пенсію, то повинна кинути всі свої плани і повністю зануритися у онуків. Я не відмовляюся зовсім, час від часу я можу побути з ними. Але кожного дня на постійній основі я не згодна. Я почала брати замовлення по шиттю. Клієнтки дуже задоволені моєю роботою. Зрештою, у онуків є батьки, які і повинні ними займатися. Чому цим вихованням повинна займатися я
- Я все обміркувала, і вирішила, що повністю віддати будинок братові буде нерозумно. Продавши ділянку з будинком можна було купити двокімнатну квартиру. Знаючи, що брат спустить спадок дуже швидко, я наполягла на своїй частці. Думала – нехай будинок буде наш спільний, брат може жити в ньому, ніхто його не гонить, сподівалася, що він стане більш розсудливим, але куди там
- Робота у мене доволі високооплачувана, я вже купив собі квартиру і машину, їжджу відпочивати за кордон, маю якісь заощадження. Мого брата це дуже сильно дратує, але він нічого для цього не робив. Жодного разу не поцікавився, що й до чого. Лише стверджував, що мені пощастило. Але він навіть собі не уявляє, що мені довелося пережити. І якось трапилася у нього така ситуація, що йому знадобилися гроші. Він відразу ж звернувся до мене за допомогою. Я ж рідний брат і «зобов’язаний йому допомогти». Ось тільки я йому відмовив
- Через день народження подруги, я ледь не розлучилася з чоловіком. Я хотіла подарувати їй дві тисячі гривень, а чоловік сказав, що це забагато. Коли я про все розповіла своїй мамі, вона стала на сторону мого чоловіка, а мені порадила купити подрузі в подарунок кришталеві фужери. Добре, що я послухала маму, вона у мене дуже розумна жінка