Дуже багато молоді в Туреччині знайомляться на навчанні або на роботі. Часто зблuзитися допомагають батьки. Традиційно турецькі жінки після одруження не працюють, розповідає вінничанка Світлана Єрофєєва. Три роки тому переїхала до Стамбула, пише Gazeta.ua.
Заради чоловіка Енгіна прийняла іслам. Тепер відгукується на ім’я Ніса. У перекладі означає “жіночна, благодійниця”.
Світлана розповіла Gazeta.ua про те, як турецькі чоловіки виховують дружин, чого не терплять і через що часто розлучаються.
“З майбутнім чоловіком познайомились в інтернеті. Потім він приїхав до моїх батьків і забрав мене із собою. Гуляти, подорожувати, складати якісь плани на майбутнє у турків прийнято вже після нішану. По-нашому – сватання. До нішану не прийнято навіть торкатись одне до одного. Від нішану до весілля може минути рік-два, доки наречений назбирає грошей. Оплачує всі витрати на весілля він. Наречена після церемонії розсилає подарунки родичам молодого”, – розповідає Світлана-Ніса.
Турецька родина коханого гарно прийняла українську невістку.
“Свекруха часто мені розповідає, як намагалась познайомити сина з дівчиною. А він пручався, бо вже тоді кохав мене. Про мене до останнього нікому не розказував, бо його традиційна турецька сім’я не зрозуміла б. Тут сини дуже прив’язані до матерів і у всьому їх слухають. Але мій Енгін не такий. Сказав – відрізав”, – продовжує Світлана.
Чоловіки вимагають від дружин відданості і поваги.
“Жінка має бути жінкою – це все, що від неї тут вимагають. Вдома повинно бути чисто, а на столі – смачна їжа. Якщо хочеш бути сильною і незалежною, живи сама вдома з котом. Сім’я для тих, хто приймає і розуміє”, – продовжує дівчина.
Традиційно турецькі жінки після заміжжя не працюють. Багато молодих дівчат ходять на роботу, але мріють вийти заміж і бавити дітей вдома.
“Я планую піти на роботу, коли отримаю офіційний дозвіл і згоду чоловіка. А поки що вдосконалюю мову і опановую особливості турецької торгівлі. А взагалі ревниві турки ховають коханих від чужих очей. У мене теж чоловік ревнивий, тому поки що я займаюсь домашніми справами. Моя біла шкіра та голубі очі привертають увагу місцевих. Саму відпускати мене бoїться, бо Стамбул – нeбезпечний. Але я ношу хіджаб. Бо на непокритих жінок-іноземок дуже сильно звертають увагу”, – розповідає вінничанка.
Хоч сім’я тут – велика цінність, розлучення серед турків непоодинокі.
“І чоловіки, і жінки – гарячі натури, сварки спалахують переважно через нестачу грошей або ревнощі. Терплячість властива українкам, але не турчанкам. Турчанка терпіти не буде – вона просто йде від чоловіка до мами. Батьки згодом мирять сім’ї”, – додає Світлана-Ніса.
Читайте також: В АРАБСЬКИХ ЕМІРАТАХ ЧОЛОВІК НЕ ЗНАЄ, ЯКОГО КОЛЬОРУ ГАМАНЕЦЬ ЙОГО ДРУЖИНИ
Популярні статті
- Коли батьків моєї подруги Марини не стало, сестра швиденько їх квартиру оформила на себе. Відтоді Марині дуже важко жилося, чоловік щодня докоряв їй за це. А якось він занедужав і Марина набрала сестру
- Мій чоловік вислав з Америки велику суму грошей і сказав порівну поділити між дітьми. Та я вирішила, що доньці потрібніше, тому сину дала лише невелику частину. Через кілька років чоловік повернувся додому і тепер я не знаю, що я маю йому сказати
- Якось ввечері свекруха прийшла до нас з чоловіком і сказала, що в них зі свекром є чимала сума грошей, вони багато років відкладали її. Я ніколи не очікувала, що вона про таке зізнається, але те, що вона сказала далі, ще більше спантеличило мене
- Моя мама рік тому вийшла на пенсію, і відтоді їй не вистачає грошей. Щосуботи мама приходить до нас в гості, і потім ми разом йдемо в торговий центр купувати все необхідне. Такий похід в супермаркет щотижня мені обходиться мінімум півтори тисячі гривень, виходить, що в місяць я на свою маму витрачаю щонайменше 6 тисяч, і мій чоловік проти цього
- Два роки тому моя рідна сестра купила земельну ділянку в нашому селі, захотіли вони з чоловіком будуватися. Грошей у них трохи було спочатку, тому скоро фундамент звели і стіни почали гнати. Згодом Оксана стала бігати до мене щодня, її чоловік постійно щось просив у мого Миколи. Не було й дня, щоб вони не з’являлися на нашому подвір’ї, або не телефонували нам. Я тоді ще не знала, чим все це закінчиться