Чоловік сам сидів у невеличкій кімнаті, дивлячись на великий екран телевізора. Він якось зовсім поринув у свої думки. Чому так вийшло в його житті, що на схилі літ він живе сам. Здавалося, зовсім недавно в нього була хороша сім’я, дружина і два чудових сини.

Час в клопотах минав дуже швидко, роки пливли, а діти росли. Одного разу, коли сини поїхали навчатися в університет, дружина повідомила, що йде від мене до іншого, для неї так буде краще. Це дуже здивувало мене. Я не міг зрозуміти чому? Адже жили ми добре, як усі. Було і добре і не дуже, так як у всіх людей, ідеальних сімей не буває. Але від цього не розлучаються.

Виявляється, я недостатньо приділяв Людмилі уваги, і взагалі не цікавився як вона проводить час, про що думає, і таке інше. Так сказала мені сама дружина, хоча я вважав, що вона помиляється. В 46 років я залишився зовсім один. Сини приїжджають рідко, провідують мене, по можливості. Але то буває не часто.

Наразі мені 60 років, весь цей час я жив один. А нещодавно зустрів жінку, Світлана на 10 років молодша за мене. Ми зустрічалися з нею недовго, і я запропонував їй переїхати до мене. Самотність за всі ці роки мене втомила, а так хочеться, щоб поруч була надійна, близька та добра людина, яка вислухає і допоможе та підтримає завжди.

Світлана сподобалася мені відразу, адже вона цікава та весела людина. Вже з першого дня, як ми стали жити разом, в квартирі стало ніби світліші, завжди прибрано, із кухні долинають приємні аромати смачненької та свіжоприготовленої їжі. Не життя, а казка, здавалося мені.

В мене з’явилася надія, що я теж можу мати щасливу сім’ю. Ми часто з Світланою їздили відпочивати на природу, прогулянки по парку. в моєму житті з’явилася радість, якої не було давно.

Так ми жили декілька місяців. Потім я став помічати, що Світлана не вкладає ні копійки в наші загальні витрати. На запитання, чому? Відповідає, що тут її немає нічого, вона живе в моїй квартирі і може бути таке, що їй доведеться піти, адже в житті по різному буває, а все це надежить мені. Але Світлана мені відразу пояснила, що якщо я перепишу на неї квартиру, потім буде вкладати кошти. Я, звісно, замислився. Світлана спокійно говорила, що перейшла жити до мене заради квартири, а заміж я її не кликав, тому вкладати якісь гроші в квартиру вона точно не буде.

Наступного дня, зранку, Світлана пішла. Я її розумію, щиро кажучи, але робити так, як вона пропонує, я не буду, тому просто сам попросив її піти. Думаю, що правильно вчинив.

Фото ілюстративне.