Після багатьох років життя за кордоном, я приїхала додому, щоб провести в останню путь свою бабусю.
Вона була єдиною людиною, яка ще зв’язувала мене з домом, а зараз її не стало.
Я йшла по знайомій вулиці рідного містечка, розглядалася по сторонах, захоплювалася тим, як все змінилося.
Раптом на лавочці я побачила жінку, яка сиділа дуже сумна, здавалося, що вона ось-ось заплаче.
Жінка видалася мені дуже знайомою, і я вирішила підійти ближче.
Я не помилилася, це була знайома мені людина – моя колишня свекруха.
Я вже 15 років живу в Німеччині. Поїхала відразу після розлучення.
Тоді у мене був найважчий час в моєму житті, і допомогла мені мама мого чоловіка.
Після 12-ти років шлюбу, я дізналася, що чоловік мені зраджує. Розлучатися він не хотів, і відпускати мене теж не хотів.
Наше містечко було невелике, про його походеньки відразу всім стало відомо. Мені соромно було з’являтися на людях, бо за моєю спиною відразу всі починали перешіптуватися.
Я не знала, що мені робити. Єдиною людиною, яка тоді мене дуже підтримувала, була моя свекруха.
Вона аж ніяк не підтримувала свого сина, але вплинути на нього не могла навіть вона.
Одного разу мені підвернулася можливість виїхати за кордон, моя давня подруга пообіцяла мені, що допоможе.
Але я знала, що чоловік мене ні за що не відпустить. Тоді мені допомогла втекти саме його мама, якій я все розповіла.
Я їй дуже вдячна за це, бо відтоді моє життя змінилося до невпізнання.
Коли чоловік побачив, що я виїхала, і вже не повернуся, він таки зі мною розлучився, і одружився з своєю новою пасією.
А от своїй мамі він не пробачив, що вона мене прикрила. Він створив їй нестерпні умови, практично вигнав її з її ж власного дому.
Мені було дуже шкода свекруху, бо вона і справді була дуже доброю людиною.
Тому я їй запропонувала їхати зі мною в Німеччину.
У мене є чоловік і двоє маленьких діток, яким потрібна няня. І я впевнена, що свекруха чудово впорається з цим завданням.
З нами їй точно буде краще, ніж з рідним сином.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.