Мій тридцятирічний син нарешті одружився. Я була дуже щасливою, поки не побачила свою майбутню невістку. Здається, вона щойно школу закінчила. Але Артем мене заспокоїв, сказав, що Анастасії вже 22 роки, просто вона виглядає молодшою.
Ну що ж, після весілля молоді почали жити в мене. І тут з’ясовується, що моя невістка абсолютно нічого не вміє. Як же вони жити будуть? Доросла жінка не вміє елементарного. Сваха нічому дочку не навчила! Анастасія дівчина дуже симпатична, сучасна, начитана. Живе активним життям: займається спортом, спілкується з друзями, любить фотографувати і подорожувати. Єдина дочка в благополучній родині, мама з татом готові для неї на все.
При цьому Настя зовсім не примхлива принцеса. Вона доброзичлива і мила, у неї багато подруг і купа планів з порятунку світу. Мріє стати волонтером і поїхати рятувати дельфінів, а сама картоплю не вміє чистити! Не знаю… Ми з братом вже в початковій школі і суп могли зварити, і холодильник помити і розморозити, і квартиру прибрати до маминого приходу. Підлоги мили, пилосос, невеликі речі свої прали самі. Шити, в’язати я вчилася із задоволенням. А тут людина бутерброд з сиром собі зробити не може.
Мій сват, батько Насті – бізнесмен, сваха, Марина, все життя не працює, ростила доньку і доглядала за домом. Причому, робить це із задоволенням. Заможний чоловік багато раз пропонував дружині найняти хатню робітницю, але Марина про це і чути не хоче. Чужу людину вона в своє гніздечко не допустить. І без домробітниці будинку у них завжди чисто, наготовлено, напрасовано. Всі вдома звикли, що вдома на плиті завжди стоїть перше, друге і компот, в шафі висить напрасований одяг, сантехніка сяє білизною, і ніде не знайти ні пилинки.
Звідки все це береться і як так виходить, ніхто, схоже, не замислюється. В результаті такої гіперопіки моя невістка виросла розумницею, але абсолютно нічого не вміє робити по дому.
У двадцять два роки не вміти плиту включати! Це просто соромно! Я вважаю, що мама, яка має дочку, з дитинства має її привчати допомагати по дому. Нехай вона хоч чогось навчається!
Якось ми з свахою розговорилися і вона сама почала розмову про те, що її Настя нічого не вміє. Марина визнала, що сама винна у цьому. Вона вважала, що дочка всього навчиться сама у свій час. Ось буде в неї свій будинок, сім’я, дитина, близькі люди, для яких хочеться готувати і прибирати – тоді, мовляв, вона всьому навчиться махом. А поки є можливість – нехай відпочиває! В молодості потрібно читати, спілкуватися, гуляти, займатися чимось цікавим, шукати себе, а не намивати кахель у ванній.
Вона не припускала, що Настя так швидко вийде заміж і піде в невістки.
А що я мала відповісти свасі? Що її донька макарони чоловікові зварити не вміє, не кажучи вже про вареники чи голубці. Це дійсно недогляд матері, якщо дочка в 22 роки абсолютно нічого не вміє робити по господарству. Соромно не вміти в такому віці посмажити курку, почистити картоплю, вимити підлогу.
Я розумію, що зараз інший час і багато навичок минулих десятиліть смішні і неактуальні: мало хто тепер, наприклад, шиє, в’яже, варить варення-маринади, пере в тазику свої шкарпетки і так далі. Є пральні машини, пилососи, домробітниці і замовлення готової їжі додому, нарешті.
Але кожен чоловік хоче бачити господиню в домі. Тому я сама вирішила вчити усього свою молоду невістку. В неділю я вирішила робити вареники. Попросила Настю мені допомогти. Вона погодилася і за годину ми вже смакували домашні вареники. Настя бачила, як смакують вони її чоловікові, тому на наступну неділю сама запропонувала все повторити.
Тепер у нас вдома традиція – в неділю робити вареники. Добре, що невістка хоче вчитися, а у мене вистачить і сил і терпіння навчити її і борщ варити, і плов, і пиріжки пекти.
Фото ілюстративне – Letidor.
