fbpx
Breaking News
Якось, готуючи біля плити, Соня відчула, як памoрочиться в голові. «Чого б це?» – подумала. Згодом це повторилося. І лише тітчине запитання: «Ти – вaгiтна, Соню?», її настоpожило і вона пішла до лiкаря. «Навіщо тобі ця дuтина? Де її батько? Ти подумала про мене, Соню? Що люди скажуть? Що ж тепер буде?» – бiдкалася тітка. Соня і сама розуміла, що не має права думати про Володю. Хто вона? Проста сільська дівчина, сиpота. А він – міський багатий хлопець. Син нарoдився точною копією батька
Коли Вася збирав речі, Зоя Вікторівна влаштувала цілу виставу. Вона плaкала, xапалася за сеpце, xапалася за сина, виpивала у нього з рук речі і розкладала їх назад. Вона стала в дверях, впеpлася руками і кpичала: – Не пущу! Вона зовсім не гoріла бажанням, щоб її єдиний син обзавівся законною дружиною, і робила все для того, щоб шлюб не відбувся. Пів року тому, я побачила на тeсті 2 смужки. Я давно xочу дитину, мені вже 28 років. І я вирішила нарoджувати. А Зоя Вікторівна сказала: – Дитина – не причина, щоб одружуватися
Ми подали заяву в РАЦС. Свекруху це не втішило – вона не залишала надії що ми рoзійдемося і всі фінанси сина знову опиняться в її розпорядженні. Коли я знайшла ідеальну сукню – помчала додому за грошима, але в нашій занaчці було порожньо. Я, вся в сльoзах, зателефонувала чоловікові. Він сказав, що прийде додому і все пояснить. Те, що я від нього почула, позбaвило мене дару мови. Гроші з нашої занaчки взяла свекруха
Чолoвік взяв у руки календар і сказав, що дитина не йoго, він був у відрядженні. Мені зaбрaкло слів. І тyт в розмову втрyтилася свекруха
В кінці робочого дня шеф повідомив, що 30 грудня буде новорічний коpпоpaтив. Кожен має прийти зі своєю другою половинкою. Денис рiзко зблiд. Він усім бpeхав, що одружений. Тpeмтячuми руками він дістав телефон і зipвав у під’їзді оголошення. Швидко набрав номер тiєї жінки
Світ
У Кремля жнива посіяного: “Вбивство посла Росії в Туреччині – початок епохи великого терору, спрямованого проти громадян РФ”, – Портников

Ризикну назвати вбивство посла Росії в Туреччині початком епохи великого терору, спрямованого проти громадян Російської Федерації – як чиновників і дипломатів, так і звичайних обивателів.

Така безпрецедентна подія, як вбивство посла, завжди породжує масу конспірологічних теорій і фантазій. Людям дійсно важко визнати, що така подія є просто логічним наслідком попередніх подій – і вже тому може бути позбавленою конспірології.

Тим часом, загибель посла – наслідок протиріччя, яке спостерігає кожен, хто стежить за Туреччиною. З одного боку, турецькі ЗМІ щодня передають страшні кадри з Алеппо. У самій Туреччині – сотні тисяч біженців. На відміну від сирійських біженців в Європі, вони не ізольовані від місцевого населення, вони частина соціуму, вони розповідають про те, що відбувається – і це породжує атмосферу відчаю.

З іншого боку після примирення Путіна і Ердогана Росія – важливий партнер Туреччини, відносинами з нею шантажують Захід, лідери якого не можуть погодитися з тим, що президент Туреччини скористався провалом путчу для встановлення авторитарного режиму.

Це протиріччя теж породжує відчай: як може бути, що кати Алеппо – наші друзі? Що в той час, коли російська авіація бомбить Алеппо, російський посол відкриває виставки в Анкарі?

Те, що може знайтися одна людина, яка готова переплавити ненависть і відчай в вбивство – це природно. Зауважимо, що в Туреччині, яка розколота на прихильників і противників Ердогана, стався тільки один терористичний акт, спрямований проти представника Росії.

І це швидше говорить про витримку турецького суспільства і ефективність турецьких спецслужб. Саме тому вбивство посла Росії в Туреччині не буде мати ніяких політичних наслідків.

Думати треба не про політику. Думати потрібно про розпач. Кошмар війни у Чечні породив цілу серію терористичних актів, учасники яких хотіли нагадати про те, що сталося – і помститися Росії в особі її громадян.

Читайте також: ДРУЖИНУ РОСІЙСЬКОГО ПОСЛА, ЯКОГО ВБИЛИ В ТУРЕЧЧИНІ, ТЕРМІНОВО ГОСПІТАЛІЗУВАЛИ

Сирія, Алеппо – куди більш масштабні події. Тому я ризикну назвати вбивство посла Росії в Туреччині початком епохи великого терору, спрямованого проти громадян Російської Федерації – як чиновників і дипломатів, так і звичайних обивателів.

З цим терором не можна буде впоратися швидко, бо терор відчаю і терор змови – це абсолютно різні речі. Проти терору відчаю спецслужби безсилі. Перемогти його може тільки час, який лікує рани.

Але поки цей час не пройде – росіяни, які навіть не мають ніякого відношення до війни в Сирії і державної служби, будуть заручниками цього терору відчаю. Такими ж заручниками, якими були відвідувачі театрального центру на Дубровці або діти Беслану.

Володимир Путін вже вдруге за 16 років свого правління робить своїх співвітчизників заручниками відчаю і смерті.

Джерело.

Related Post