Технології
Цифрова Україна: як полегшать життя у 2017

Україна не завжди йде у ногу із технічним прогресом, але інколи розрив вдається скоротити.

У 2015 році запрацювала система контролю за тендерами та державними закупівлями Prozorro, у 2016-му створили держреєстр електронних декларацій посадовців, Кабмін слідом за адміністрацією президента запровадив сервіс онлайн-петицій, а також вперше протестували 4G-зв’язок.
Є надія, що у 2017-му цифрових можливостей та послуг стане ще більше.

ID-картка
Цього року в Україні мають усунути всі недоліки у системі видачі ID-карток замість звичних паперових паспортів.
Ще з 11 січня 2016-го такі документи почали видавати підліткам у 16 років.
З листопада ID-картки почали видавати з 14 років, а також змінювати старі паспорти дорослим.

Державна міграційна служба планує, що більшість українців матимуть ID-картки з електронним чіпом, дані яких вносять у єдиний демографічний реєстр, вже за п’ять років. Хоча паперові паспорти продовжать діяти і надалі.

 

 

 

 

 

 

У перший рік видачі карток система працювала з деякими збоями, проте вже наступного у міграційній службі обіцяють закупити необхідне обладнання у регіональні відділення і запустити систему на повну.
Також є проблеми з тим, що багато потрібної інформації не нанесено на картки, що потребує зчитування або доступу до реєстру. Тому чиновники іноді вимагають додаткових паперових довідок.
Вперше картка отримується на 4 роки і безкоштовно, а при заміні – на 10 років зі сплатою 279 гривень. На кінець листопада 2016-го в Україні видали вже 225 тисяч ID-карток.

Е-декларування
Думка про те, що повна інформація про статки та майно українських посадовців може опинитися у загальному доступі, схоже, муляла багатьом можновладцям, – у всякому разі, запуск системи електронного декларування у 2016 році йшов, м’яко кажучи, зі скрипом.
2017-й стане роком розширення цієї системи: якщо минулоріч подавати е-декларації повинні були тільки “службові особи, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище” – всього близько 120 тисяч людей, то до 1 квітня цього року публічно відчитатися про зароблене і накопичене повинне буде значно ширше коло декларантів.
Приміром, у Єдиному реєстрі електронних декларацій цьогоріч можна буде знайти інформацію про статки поліцейських, ректорів вузів, головних лікарів обласних та районних лікарень та депутатів місцевих рад.
А от від ідеї, аби електронні декларації подавали директори та завучі усіх шкіл України, відмовилися – принаймні наразі.

Електронні квитки
Українські міста вже тривалий час обговорюють можливість запровадження єдиного квитка на весь громадський транспорт.
У міністерстві інфраструктури погоджуються, що такий “девайс” – це вимога часу. Електронні квитки давно працюють у багатьох містах світу. Але поки що не в Україні.

Щоб пришвидшити процес його впровадження, у листопаді троє голів облдержадміністрацій і 15 мерів попросили центральну владу підтримати відповідний законопроект.
За їхніми підрахунками, це допоможе заощадити понад 17 мільярдів гривень на рік.
Станом на грудень документ пройшов перше читання і готується до другого. Можливо, у 2017-у він стане законом.
Незалежно від цього, у деяких містах вже заявили про намір впровадити електронний квиток у будь-якому разі. Приміром, влада Вінниці планує зробити це у 2018-му. А в Житомирі, приміром, вже презентували перші зразки таких квитків і обіцяють, що купити їх можна буде цього року.

E-health
Міністерство охорони здоров’я разом із громадськими діячами, представниками медичного та ІТ-бізнесу намагаються побудувати в Україні “електронну систему охорони здоров’я”.
“Наша кінцева мета – щоб всі відносини в охороні здоров’я відбувались без паперу”, – кажуть у міністерстві.
За допомогою E-health вони сподіваються, що у майбутньому в комп’ютер вводитимуть лише дані про конкретного пацієнта, а всі форми звітності генеруватимуть автоматично.
“Через інтернет можна буде обрати лікаря, подивитись свою медичну картку, свої аналізи”, – додали у МОЗ.
Коли саме це все станеться – поки що невідомо. Кажуть лише, що це поступовий процес.

iGov
Портал державних послуг, створений сотнями волонтерів під керівництвом IT-директора Приватбанку Дмитра Дубілета.
На сайті є розділи із послугами для громадян і для бізнесу.
Громадяни, наприклад, можуть оформитися у якості внутрішньо переміщених осіб.

 

 

 

 

 

 

Щоправда, іноді можна натрапити на повідомлення такого змісту: “На жаль, поки що у Вашому регіоні неможливе надання цієї послуги в електронному вигляді”.
Однак очікують, що наступного року портал розширить спектр послуг.
Одна із нових опцій – можливість закрити ФОП у мережі. Вона може стати дуже затребуваною у зв’язку із нещодавніми змінами до законодавства.

Центри надання адмінпослуг
У 2016-му у регіонах України запрацювали регіональні центри надання адміністративних послуг.
Це такі установи, де зібрані більшість можливих державних сервісів.
Оформити довідку, зареєструватися у місці проживання, отримати паспорт, відкрити або закрити ФОП, зареєструвати право на нерухомість і таке інше можна в одному місці.
Загалом такі центри надають по кілька сотень можливих послуг.

 

 

 

 

 

 

Окрім того, вони мають власні сайти. Наприклад, Київ, Львів, Рівне.
Частину бюрократичних справ вже зараз можна зробити онлайн – через ці сайти.
Очікують, що у 2017-му можливостей владнати справи із державними органами, не виходячи з дому, збільшиться.

Мобільний додаток від Укрзалізниці
Більше третини квитків на поїзди українці купують через інтернет.
Окрім того, як повідомила восени компанія TNS Infratest, кількість користувачів смартфонів в Україні з 2013 року зросла у півтора рази і тепер становить 35% населення.
Усе це досі не спонукало “Укрзалізницю” розробити додаток із продажу квитків для мобільних телефонів.
Під кінець цього року керівник перевізника Войцех Бальчун оголосив про запуск “невеликої, але корисної опції” – мобільної версії сайту з продажу квитків.
Проблема у тому, що купити квитки онлайн зараз можна не на усі поїзди, як приміром на нещодавно презентований Київ-Перемишль.
Пан Бальчун також додав тоді: “Рухаємося до мобільного додатку”. Можливо, цей рух кудись приведе у 2017-му.
Поки що доступ до системи “Укрзалізниці” мають комерційні додатки, але вони працюють за комісію.

4G
Наприкінці цього року українська влада сподівається провести тендер на розподіл частот для зв’язку наступного покоління.
Президент Порошенко підписав указ “Про забезпечення умов для впровадження системи рухомого (мобільного) зв’язку четвертого покоління” ще у липні 2015-го.
При цьому станом на 2016 рік лише 40% території України вкрито зв’язком третього покоління.
Влітку один із операторів вперше протестував роботу 4G в Україні.

Втім для його впровадження лишається багато законодавчих перешкод.
Восени у Раді зареєстрували проект закону, спрямований на перегляд плану використання радічастот, а також передбачає технологічну нейтральність – принцип, який у випадку з операторами зв’язку дозволяє їм використовувати свої частоти під будь-який стандарт зв’язку.
Ще одне явище, яке досі не дозволяло дати старт 4G в Україні – аналогове мовлення, яке займає необхідних частотний ресурс.

Кінець аналогового мовлення
Аналогове телебачення, за попередніми планами, має припинити існування 30 червня.
Ці зміни до Плану використання радіочастотного Національна рада з питань телебачення і радіомовлення погодила ще у лютому 2016-го.

У жовтні Кабмін затвердив План заходів щодо впровадження в Україні цифрового телерадіомовлення.
Перехід на цифрове мовлення є одним із зобов’язань України у рамках угоди “Женева-2006”.
Згідно з чинним планом, цифровим сигналом мають покрити усю територію України. Очікують, що це також підвищить інформаційну безпеку країни.

Читайте також: ПІДСУМКИ-2016: НАЙОРИГІНАЛЬНІШІ СМАРТФОНИ

Джерело

Related Post

facebook