Скільки розповідей про перше кохання і не злічити. Але не завжди ми можемо зізнатись в своїх почуттях. Можливо соромимось, можливо боїмося почути відмову, або ж хвилюємося, як це сприймуть наші рідні та друзі. Так сталося і в мене.
Вперше я по-справжньому закохалася в 9 класі. Це був хлопець який навчався в паралельному класі, звали його Артем. Ми спілкувалися в одній компанії і часто проводили разом багато часу. Зрозуміло, що ні про яку взаємність спочатку мови бути і не могло. А потім він почав зустрічатись з моєю найкращою подругою, що ще більше дратувало мої почуття. Я була симпатичною дівчиною, але на той момент я так не вважала, а навпаки думала, що я негарна.
Я не знаю чому, але не могла сказати Артему, що я його кохаю. Я не могла підійти і поговорити з ним, я була невпевненою і не могла змиритися з тим, що мене можуть не зрозуміти, а висміяти лише. Так тривало досить довго. Потім мені набридло, я почала зустрічатися з іншим хлопцем, сподіваючись, що хоч так він якось проявить свої почуття. Але все було даремно, Артем мене наче не бачив зовсім.
У підсумку за хлопця, з яким почала зустрічатися, я вийшла заміж. Через пів року у нас з’явився син, але я не була щаслива. Ніби, як на той момент, я забула про своє перше кохання, адже з’явилися набагато сильніші почуття – материнська турбота. Але одного разу Артем знову з’явився в моєму житті.
Якось ми опинилися разом на весіллі мого однокласника. Ми дуже зраділи зустрічі і довго спілкувалися. І тоді він мені нарешті зізнався, що тоді кохав мене, а з подругою моєю зустрічався тільки тому, щоб бути ближче до мене. І не став зупиняти мене, коли я почала зустрічатися з іншим, він просто кохав мене і вирішив не заважати моєму щастю. Він також хвилювався, що у нас все так вийшло.
Загалом, у нас зав’язався новий, дорослий і серйозний роман. Зі своїм чоловіком я розлучилася і одружилася з Артемом. Зараз щасливо живемо з моїм першим коханням і він виховує мого сина як свого рідного. Тож ніколи не приховуйте свої почуття, не соромтесь і не бійтесь, адже життя так швидко летить, і ми усі маємо його прожити щасливо.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – pixabay.
Популярні статті
- Коли батьків моєї подруги Марини не стало, сестра швиденько їх квартиру оформила на себе. Відтоді Марині дуже важко жилося, чоловік щодня докоряв їй за це. А якось він занедужав і Марина набрала сестру
- Мій чоловік вислав з Америки велику суму грошей і сказав порівну поділити між дітьми. Та я вирішила, що доньці потрібніше, тому сину дала лише невелику частину. Через кілька років чоловік повернувся додому і тепер я не знаю, що я маю йому сказати
- Якось ввечері свекруха прийшла до нас з чоловіком і сказала, що в них зі свекром є чимала сума грошей, вони багато років відкладали її. Я ніколи не очікувала, що вона про таке зізнається, але те, що вона сказала далі, ще більше спантеличило мене
- Моя мама рік тому вийшла на пенсію, і відтоді їй не вистачає грошей. Щосуботи мама приходить до нас в гості, і потім ми разом йдемо в торговий центр купувати все необхідне. Такий похід в супермаркет щотижня мені обходиться мінімум півтори тисячі гривень, виходить, що в місяць я на свою маму витрачаю щонайменше 6 тисяч, і мій чоловік проти цього
- Два роки тому моя рідна сестра купила земельну ділянку в нашому селі, захотіли вони з чоловіком будуватися. Грошей у них трохи було спочатку, тому скоро фундамент звели і стіни почали гнати. Згодом Оксана стала бігати до мене щодня, її чоловік постійно щось просив у мого Миколи. Не було й дня, щоб вони не з’являлися на нашому подвір’ї, або не телефонували нам. Я тоді ще не знала, чим все це закінчиться