fbpx

Син привів додому невістку. Я знала, що вона з дуже бідної сім’ї. Весілля ми не робили. З батьком мого сина ми зібрали трохи грошей і купили їм 2 путівки на море. Посиділи вдома за вечерею, а вранці молоді відправилися у медовий місяць. Це було у вересні того року, якраз оксамитовий сезон, а невістка і моря ніколи не бачила. Приїхала щаслива, стала мамою мене називати. Приємно було! Жити стали у мене. Коли в будинку ще не дали опалення, а в квартирі було холодно, син запитав, чи немає у мене теплої нічної сорочки для його дружини, вона, мовляв, мерзне. Я не дуже люблю давати такі речі, але пошкодувала дівчину, дала одну свою нічну сорочку, і сказала синові, щоб завтра ж купив своїй дружині нову. Він не купив, і нічна сорочка залишилася у невістки. А якось вони прийшли з гостей

Я ніколи в житті не уявляла себе злісною свекрухою, але відчуваю, що скоро мовчати вже не зможу. Та й взагалі, представляючи себе в ролі майбутньої свекрухи, я теоретично думала, що стану для невістки доброю мамою або навіть хорошою подружкою. Це навіть тоді, коли у мого сина ще й дівчини не було! Але, загалом, так воно спочатку і було, коли син привів мою майбутню невістку до нас додому. Я відразу стала до неї дуже людяною, розуміла, що вона себе некомфортно почуває у чужому домі. Завжди лагідно з нею спілкувалася.

Сім’я у неї не дуже хороша, батьки жили своїм власним життям, а дітям, яких у них було троє, уваги приділяли дуже мало. Моя невістка молодша в сім’ї, ледве закінчила школу і відразу пішла працювати, щоб себе прогодувати. Її мати і батько сприйняли це добре.

Спочатку мені було дуже шкода свою невістку: тоненька, нескладна, розгублена. Син у мене хлопець добрий, мабуть і підібрав від жалю десь це пташеня. Весілля як такого не було. З чоловіком своїм я розлучена, тому з батьком мого сина ми зібрали їм трохи грошей і купили 2 путівки на море. Самі лише вдома посиділи, а потім діти поїхали в свій медовий місяць. Це було у вересні того року, якраз оксамитовий сезон, а невістка-то і моря ніколи не бачила. Приїхала щаслива, стала мамою мене називати. Приємно було! Жити молодим було ніде, та й я одна, вирішили жити разом.

Все почалося з того моменту, коли в будинку ще не дали опалення, а в квартирі було холодно. Син запитав, чи немає у мене теплої нічної сорочки для його дружини, вона, мовляв, мерзне. Я не дуже люблю давати свої речі, тим більше такі, можна сказати – особисті, але пошкодувала дівчинку, дала одну свою нічну сорочку, і сказала синові, щоб завтра ж купив своїй дружині нову. Він не купив, і нічна сорочка залишилася у невістки. Речі не жаль, але все ж це був перший дзвіночок до неприємностей і до вседозволеності.

Потім пішов в хід мій шикарний махровий халат. Він завжди висить у ванній, і коли я ввечері приходжу з роботи додому, то відразу ж його переодягають. Невістка працює в магазині завжди в одну першу зміну, і тут же його одягає ще вдень. Спочатку я зробила їй обережне зауваження, щоб її не образити, мовляв, це моя річ, так робити не можна. Вона пообіцяла цього не робити і все одно його одягає, а потім каже:

– Ой, вибачте, я забула!

І так кожного дня. Не питання, звичайно, я їй подарувала на її день народження такий же, тільки на пару розмірів менше – вона ж зовсім худенька. Але вона вперто надягає мій халат, зі словами – він великий і м’який, їй він більше подобатися. Довелося мені купувати собі ще один.

Далі ставало ще гірше. У мене дорога косметика, як у всіх жінок в зрілому віці, і креми відповідні. Але дивлюся – щось тюбики і баночки у мене зменшуються в об’ємі. Сказала невістці, а вона мені:

– Я не брала!

Зрозуміло, що говорить неправду! Раз я бачу, що син з невісткою прийшли з гостей, на ній явно макіяж з моєї декоративної косметики, я запитала:

– Ти моєї косметикою скористалася?

Вона:

– Ні, це моя.

І тут же вона пішла вмивати обличчя. Я її покликала до себе, показала вимазаного пензлика і спокійно, але впевнено попросила мені говорити лише правду – я ж бачу, що користувалася! Вона сказала, що брала тільки кисті. Знову неправда!

А тепер почалася вже зовсім нахабство: мої парфуми, лак для нігтів, засоби гігієни і навіть бритву! При цьому у неї все таке є, ми її нічим не обмежуємо, купуємо подарунки, але вона бере саме моє! Що це за звичка така незрозуміла для мене? Якось я поговорила про це зі своїм сином, але він сказав, що це такі жіночі штучки, що він в них не розбирається, і взагалі – у його дружини все необхідне є, я все вигадую. А зі своєю невісткою я ніяк не хочу сперечатися з цього приводу – шкода якось її ображати і не хочу бути злою свекрухою. Відучити не виходить, говорить неправду на кожному кроці. Намагаюся зайвий раз промовчати, але вже мені все це стає неприємним. І вигнати їх з дому не можу, вона ж мені вже не чужа людина. Може це для когось видасться і дрібницею для причіпок, але особисто для мене – це якісь тихі неприємності. Навіть не знаю, як вже говорити з цією людиною.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

You cannot copy content of this page