fbpx
На моє весілля батько не прийшов. Я дуже здивувався цьому, але рідними він гроші чималі мені передав. Коли у нас з’явилася дитина, тато теж жодного разу не прийшов і не провідав онука. Тоді я вирішив, що мовчати не буду і сам йому зателефонував. Та коли батько мені розказав усю правду, вирішив, що більше ніколи й гривні у нього не візьму
Непросто зізнаватися, але доля моя була далеко непростою. В моєму житті вийшло так, що
Вечір вже добігав до кінця, а чоловіка вдома не було. Я йому телефонувала, але слухавку він не брав, і я вже стала не на жарт хвилюватися, чи не трапилось щось, адже це була 20-та річниця нашого шлюбу. Я приготувала вечерю, і чекала, поки Іван прийде з роботи, та його все не було. Так я і заснула біля тої вечері з телефоном в руках, а Іван прийшов аж зранку, і відразу пішов в свою кімнату складати речі. – Що ти робиш? – перелякано питаю. – Хіба не бачиш? Збираю речі і йду від тебе, – спокійно відповів мені Іван
Щоб купити новий телефон і зробити сюрприз чоловікові, я відкладала гроші цілий рік. Яка
Сестра мені зателефонувала у вівторок, і сказала, що вона приїде на вихідні в село. Я відразу зрозуміла, про що йтиме мова, адже нещодавно не стало нашої мами, заповіту вона не залишила, тому очевидно, що розмова стосуватиметься спадщини. Суботи я чекала з осторогою. Ми завжди з сестрою добре жили, і я не сподівалася, що вона отак відразу за спадщину візьметься. Але вирішила, що вже буде як буде
– Ярославо, нам серйозно поговорити треба, – сказала мені сестра по телефону. Я відразу
Не встигла Марія додому приїхати, а її діти вже тут як тут. Доньки бігають, столи накривають, невістка мамою називає. Марія заробітчанка, вже років 15 гарує в Італії, проте її заробітків ніде не видно, діти навіть ремонт в її хаті не зробили, не те, що якісь новобудови звели. А все тому, що вони на мамині гроші живуть
– От ти, Анно, на заробітках не була, а хата он у тебе яка
Ми з Василем прожили 25 років, доньку нещодавно заміж видали. Вона живе окремо, а ми з чоловіком самі залишилися в нашій хаті. Василь останнім часом і справді дуже дивно себе поводить, він пізно приходить з роботи і відразу йде спати, інколи і жодного слова до мене не промовить. Але я все це списувала на втому і на роботу. Про іншу жінку я і подумати не могла. Виявляється, вже село про це гуло, а мені ніхто, крім тітки Василини, не наважився це у вічі сказати
– Яка ж ти красуня, Маріє! – стала мене якось вихваляти на зупинці моя
Після того, як син з невісткою практично вигнали мене на вулицю, у мене не було іншого виходу, як за порадою невістки їхати за кордон. Для заробітків я вибрала Німеччину, бо добре знала німецьку мову, і в мене там була знайома, до якої я і поїхала. Їхала я з безвиході, а життя піднесло мені неабиякий сюрприз. Я прибирала в квартирах і будинках, бралася за всі роботи, щоб лише швидше грошей заробити, а в підсумку мені ще дуже пощастило
– Вибач, мамо, але ти з нами жити не можеш. Ліля проти, – опустивши
Поверталася я в Італію в повному сум’ятті, бо сват запропонував мені зустрічатися. От тільки ми не розуміли до кінця, як все правильно зробити, адже я ще хотіла попрацювати в Італії, щоб закінчити будинок, який я почала будувати. Проте, ми зідзвонювалися з ним часто, і він постійно говорив, що чекає на мене. Все було б добре, але я мала необережність поділитися з подругою своїм щастям
У мене була подруга Ніна, яка потім стала ще й моєю кумою. Але після
Минулого тижня моїй сусідці мама подзвонила, сказала, що з батьком збираються в Київ до них. Олена не знала, що робити, адже квартира у них дуже мала. Тоді зять і придумав кімнату в готелі орендувати. Але ж ніхто не знав, чим закінчиться все це
На днях донька мені каже, що хоче їхати за кордон гроші заробити, тисяч 10
Так склалося, що я в передпенсійному віці залишилася без роботи, а нову не могла знайти. Жили ми з мамою вдвох в селі, і жили за її пенсію і продукти з городу. Тому я і наважилася попросити щось на свята у дітей, бо грошей не було навіть для того, щоб ковбасу купити і в кошик покласти. Та донька мені відмовила, а потім і син повторив її слова, мовляв, грошей самим не вистачає, а йому сім’ю треба годувати. Я все розумію, за кордоном гроші з неба не падають, але хіба ж я багато прошу? Всього трошки смаколиків передати мені і бабусі на свято, щоб на душі веселіше було. Такого сумного Велокодня, як той, я не пам’ятаю. Ми посвятили в кошику яйця і паску, обійшлися без ковбаси, але мені прикро було, що маючи двох дітей в скрутну хвилину ніхто не допоміг
– А ви що, нам з бабусею навіть не передасте гостинців на Великдень? –
Як тільки невістка переступила поріг мого дому, то відразу незлюбила мене. Я до неї і заговорю завжди перша, і щось попитаю, а вона лише ніс відвертає. Я довго не могла зрозуміти в чому причина, а тут день народження мій наближався
Зараз просто хочу поділитися своїм материнським хвилюванням, адже не можу зрозуміти в чому моя

You cannot copy content of this page