..Синi гори на горизонтi розмежовують блакить неба i голубе плесо озера Леман. Я стою на знаменитiй набережнiй Ушi в Лозаннi й намагаюся якось вмiстити всю цю красу в кадр.
Не вдається. Бо фотоапарат не може передати дзвiнкостi повiтря, ароматiв весняної зеленi — i дихання всiх цих бiгунiв, що один за одним пробiгають у мене за спиною. Ех, якби я тут жила, теж виходила б на ранкову пробiжку берегом озера Леман, яке в нас за звичкою називають Женевським.
Хоча бiгати, милуючись краєвидом Леману, можна i в горах, у селищi Арзьє, де ми з друзями зупинилися на кiлька днiв. Тут живе трохи бiльш як 2,5 тисячi чоловiк — однак у них дiє власний йога-центр. По горах прокладенi велодорiжки — для зручностi пересування. А якщо сiсти в електричку й проїхати двi зупинки по колiї вгору, опинишся в горах, де можна покататися на лижах, пише газета Експрес.
Утекти вiд iнфаркту
Шостого квiтня у свiтi вiдзначають Мiжнародний день спорту. А сьомого — Всесвiтнiй день здоров’я. Обидва цi днi можна смiливо записувати до числа нацiональних свят Швейцарiї. Адже в цiй країнi дуже шанують спорт — i, як наслiдок, можуть похвалитися чудовим здоров’ям!
Швейцарiя перебуває у топ-трiйцi найбiльш здорових країн планети — і все це завдяки не лише чудовiй природi та здоровому довкiллю, а й фiзичнiй активностi.
За даними соцiологiв, 70% жителiв Швейцарiї у вiцi вiд 15 до 74 рокiв регулярно займаються спортом, це найвищий показник у Європi. Кожен четвертий швейцарець є членом спортивного клубу — або професiйного, або любительського.
Згiдно з опитуванням, найпопулярнiшими спортивними заняттями у країнi є лижi, бiг i тренування у фiтнес-центрах. Також швейцарцi люблять санний спорт, велосипеди, тенiс i спортивну гiмнастику.
За даними Швейцарської федерацiї фiтнес-клубiв i здоров’я (SFGV), загалом у їхнi заклади ходять 750 тисяч чоловiк, що забезпечує галузi рiчний оборот понад 800 мiльйонiв франкiв. У середньому рiчний абонемент у фiтнес-клуб коштує 906 швейцарських франкiв (це приблизно стiльки ж у євро), мiсяць тренувань обходиться у 75 франкiв.
Стрибай, як Iнесса
Набережна Ушi приводить мене до Олiмпiйського музею. Вiн мiститься тут, бо Лозанна — олiмпiйська столиця свiту. Саме тут резиденцiя Мiжнародного олiмпiйського комiтету, який заснував у 1894 роцi барон П’єр де Кубертен. Установчi документи МОК та листування барона з питань органiзацiї перших у сучаснiй iсторiї Олiмпiйських iгор можна побачити в музеї.
Пiднiмаючись до будiвлi, минаю прегарний олiмпiйський парк. У ньому багато цiкавих об’єктiв: фонтани й мiнi-водоспади, скульптури та рiзноманiтнi iнсталяцiї. Кольоровими вигнутими жердинами вiдзначено рiзноманiтнi рекорди у стрибках: у довжину, висоту, потрiйному, з жердиною. Якщо є бажання, можна розбiгтися i спробувати повторити олiмпiйський рекорд нашої легкоатлетки Iнесси Кравець. Або Сергiя Бубки. I якщо раптом вдасться — зайняти здобуте тобою мiсце на пластиковому п’єдесталi пошани, що мiститься тут же бiля музею. На ньому охоче фотографуються всi вiдвiдувачi. Ще один неодмiнний сюжет для фото: “Я та олiмпiйський вогонь”.
Перед будiвлею музею — бiлi мармуровi колони, схожi на античнi. На них вирiзьбленi назви всiх мiст, у яких вiдбувалися Олiмпiйськi iгри.
Олiмпiйський музей, до речi, на традицiйний анiтрохи не схожий. Тут немає коридорiв та сходiв — усi зали розташованi по колу, веде до них дорiжка-пандус, спiраллю викручуючись догори, аж до верхнього поверху. Квиток у музеї теж нетрадицiйний: це магнiтна картка, за допомогою якої ти вiдкриватимеш турнiкети, що перешкоджають безбiлетникам входити до наступної зали.Є тут також зал для фiлателiстiв i нумiзматiв: розглядати випущенi спецiально до олiмпiад монети й поштовi марки можна годинами. А в сувенiрнiй крамничцi бiля виходу можна придбати унiкальнi значки iз символiкою кожних iгор, починаючи з найперших, а також безлiч дрiбничок з олiмпiйською символiкою — у тому числi й знаменитi швейцарськi годинники.
Є робота у спортi
Загалом у країнi понад 26 тисяч спортивних об’єктiв — залiв, фiтнес-клубiв, стадiонiв, басейнiв. У спортi й фiтнесi понад 80 тисяч працiвникiв — це 2,5% ринку працi Швейцарiї, вони забезпечують 1,8% ВВП країни. Для порiвняння: у виробництвi швейцарських годинникiв задiяний лише 1% робочої сили.
Чималу частку в “спортивнiй” зайнятостi становлять рiзноманiтнi чиновники та службовцi, адже Швейцарiя є резиденцiєю для багатьох європейських та мiжнародних федерацiй. Наприклад, штаб-квартира ФIФА розташована в Цюриху, УЕФА — у невеличкому мiстi Ньйонi, що неподалiк Женеви, а в Лозаннi працює Спортивний арбiтражний суд — найвищий судовий орган для вирiшення всiх суперечок у цiй сферi. Загалом у таких органiзацiях працює понад 7200 осiб. А спортивний туризм створює робочi мiсця для 26 — 27 тисяч швейцарцiв та забезпечує третину прибуткiв вiд спорту — понад 2,2 мiльярда швейцарських франкiв.
Юлiя ПОСТОЮК
Читайте також: УКРАЇНКА ПРАЦЮЄ РУСАЛКОЮ В АКВАРІУМІ З АКУЛАМИ В КИТАЇ (ВІДЕО)
