Як і всі молоді сім’ї ми мріяли про власне житло. Коли зрозуміли, що сидячи вдома ми квартиру купимо не скоро, вирішили, що чоловік поїде на заробітки. Відпускати чоловіка від себе мені не дуже хотілося, але жити на знімних квартирах теж не хотілося, тому Павло поїхав за кордон на заробітки.
Через 4 роки ми купили двокімнатну квартиру на околиці міста. Такий собі варіант, який до того ж, вимагав капітального ремонту. Коли ми привели квартиру до ладу, вирішили відсвяткувати новосілля.
Батьків у мене немає, тільки тітка, яка обманом позбавила мене батьківської квартири. Тому з гостей на новосіллі моїх родичів не було. А ось чоловікові прийшли всі: моя свекруха Віра Степанівна, сестра чоловіка Люба з чоловіком Миколою і молодший брат чоловіка, Сергій з дружиною Іриною.
Треба уточнити, що всі гості жили разом у свекрухи, тулячись в трикімнатній квартирі вдесятьох.
Я накрила стіл так, як вважала за потрібне, і на стільки вистачило грошей. Але моїм гостям застілля зовсім не сподобалося. Всю їжу на столі було розкритиковано: солі мало, прісно, пересмажене, м’ясо сухувате, салат не такий насичений, як у Віри Степанівни. Моє новосілля перетворилося в ток-шоу: хто більше похвалить свекруху в порівнянні зі мною.
Подібне мене не ображало – я давно навчилася не звертати уваги на маму чоловіка.
Любі і Ірині теж часто перепадає від Віри Степанівни, неодноразово вони цікавилися у мене, як мені вдається зберігати спокій і не кидатися в суперечки з свекрухою.
Під кінець вечора, чи то на жарт, чи на правду, але родичі чоловіка почали сперечатися, хто з них переїде жити до нас.На моє зауваження, що нам ніхто не потрібен, я була удостоєна гнівного погляду:
– А твоєю думкою хтось цікавився? Все одно, якщо з моїм сином щось трапитися, я буду мати повне право жити тут, як спадкоємиця. Просто це право я хочу реалізувати раніше.
Хіба це нормально? Ми тільки купили квартиру, а свекруха вже подумки її успадковує.Чоловік мовчав, не наважуючись сперечатися з матір’ю.
– Якщо переїду я, то в мою кімнату ви зможете відселити всіх дітей, – заявила свекруха усім присутнім.
Пропозиція свекрухи здалася її дітям привабливою і вони з радістю погодилися відправити улюблену маму жити до нас з чоловіком. Нашої думки ніхто не питав.
Я схопилася, і голосно повідомила:
– Ніхто до нас не переїде! Ніхто!
Сім’ї Люби і Сергія мають непоганий дохід, більше ніж наш з чоловіком. Тільки вони не економлять на собі: люблять сходити в ресторан, купити модний одяг, часто практикують відпочинок за кордоном. Ніхто з них навіть не думав збирати на своє житло або брати квартиру в кредит – їх прекрасно влаштовує життя з матір’ю чоловіка.
А вже терпіти саму свекруху в нашому з чоловіком будинку, я тим більше не маю наміру. Ця жінка володіє приголомшливою здатністю псувати все, до чого прикладає руку: її діти, які живуть з нею, постійно лаються зі своїми дружинами під схвалення матері.
Чоловік заїкнувся:
– А що такого, що мама буде жити з нами? По господарству допоможе, з дитиною посидить.
Свекруха при цих словах стрепенулася і переможно на мене подивилася.
– Ні, – відрізала я. – Тільки через розлучення.
Ішли дорогі гості не прощаючись, щедро обсипаючи мене образами і звинуваченнями в невдячності, обіцяючи що я ще про це пошкодую. Але свого рішення я не збираюся змінювати – нікого в свою квартиру я не пускатиму.
Фото ілюстративне – chto-podarim.
