Українці Сьогодні

Цей Новий рік чоловік захотів зустріти в Єгипті, але без мене. Повернувся через 7 днів, а день після того, як він вийшов на роботу, дивлюся в смітнику папірці подерті, а там – туристичний ваучер з квитками. А на квитках друге ім’я – жінка, Вероніка, 35 років. Я відразу зібрала всі його речі і виставила за двері

Ми з чоловіком 25 років разом і я навіть подумати б не могла, що

Життєві історії 0

Марія зробила так, як вирішила – переписала квартиру на внучку. Після такого кроку Орися припинила будь-яке спілкування з матір’ю і племінницею. Навіть, коли Юля зателефонувала тітці і повідомила, що бабуся злягла, молодша дочка до матері не приїхала. – Кому квартира, той нехай і доглядає, – вважає вона

Сімнадцятирічній Юлі співчували всі сусіди в під’їзді, адже дівчина школу закінчує, їй поступати треба,

Життєві історії 0

9 січня на мій день народження ми зібралися в тісному сімейному колі. Я запросила і сваху. Ми сиділи за столом і тут сваха мене питає, коли я збираюся повертатися в Італію. Я чесно відповіла, що не знаю, а можливо я вже більше не поїду. А потім я вийшла на кухню, щоб принести голубці. І тут я випадково почула розмову свахи з невісткою. Сваха сказала, щоб вони не спішили зносити нашу стару хату, мовляв, якщо я більше не поїду в Італію, то де я буду жити. Що ж це виходить – я 14 років працювала на чужині, будувала будинок своєї мрії, щоб зараз жити в своїй старій хаті і не заважати молодятам

У мене день народження 9 січня, тому звати мене Стефанія. В цьому році мені

Життєві історії 0

Валентина хоч і не хотіла, але все ж наважилася поїхати на весілля до племінника. Не заради сестри, яка багато років тому забрала у неї чоловіка, а заради дітей, адже у її доньки одружується, як не крути, рідний брат

Валентина цього разу, як ніколи, не хотіла повертатися додому. Тут, в Італії, вона нарешті

Життєві історії 0

Якось чоловік допізна затримався на роботі, а Наталя закрила двері і не відчиняла, як він не просив. Степан пішов жити до матері. Наталя спочатку зраділа. Потім занепокоїлася і подзвонила, але Степан сказав, щоб вона роботу собі шукала, бо він їй більше ні копійки не дасть. Але йти працювати на 5 тисяч гривень жінка не хотіла, вона взагалі ніколи не уявляла, що є такі зарплати. Тепер Наталя просить у друзів і родичів допомогу, але гроші їй ніхто не дає. Хто дасть хліба, хто пару яблук дитині, а хто пів кіло фаршу. Але ніхто не шкодує Наталю, вважають, що вона сама в усьому винна

А ще зовсім не так давно все у Наталя було в чистому шоколаді –

Життєві історії 0

Щоб заробити на квартиру, мама поїхала в Італію. Все життя ми вчотирьох тулилися в однокімнатній квартирі – батьки спали на кухні, а ми з братом в кімнаті. Всі гроші, які мама висилала мені, як старшій доньці, я збирала і вже через 6 років ми змогли придбати гарну трикімнатну квартиру в новобудові. А тепер мій брат хоче одружуватися і вони з дружиною вирішили, що мама має розміняти свою нову квартиру, щоб їм було де жити

Ми все життя прожили в однокімнатній квартирі – мама, тато і ми з братом.

Життєві історії 0

Моїй сусідці зараз 68 років. Ольга Миколаївна живе одна в великій трикімнатній квартирі. Вона на пенсії. Є у неї доросла дочка, але вони не спілкуються з нею зовсім. – Два роки вже минуло відтоді, – якось розповіла мені сама сусідка. – Не дзвонить до мене, не пише, на повідомлення не відповідає. По-моєму, і номер телефону змінила давно. Образилася на мене. А все через те, що вона колись попросила мене розміняти квартиру, а я їй відмовила

Моїй сусідці зараз 68 років. Ольга Миколаївна живе одна в великій трикімнатній квартирі. Вона

Життєві історії 0

У мачухи день народження 7 січня, на саме Різдво. А кілька днів перед тим мені подзвонив батько і попросив у мене в борг грошей. Річ у тім, він вирішив своїй Ярославі подарувати дорогу шубу на ювілей, а грошей у нього не вистачає. У мачухи завжди були великі апетити, то ж я зовсім не здивувалася, що цього разу вона захотіла шубу. Але допомагати батькові я не мала ніякого наміру

Я дуже рано втратила маму, її не стало, коли мені було всього 10 років.

Життєві історії 0

Я своїх двох онучок виростила з пелюшок практично. Все для них робила, потім в садочок водила, а далі в школу, на гуртки. Вчила їх акуратності. Удома вони брали цукерки, печиво, їли в кімнатах. У мене строго – сніданок, обід, вечеря. Ніяких перекусів. Їмо тільки на кухні, за столом. Ніяких мультиків, лежання в ліжку до обіду. Людина вдень лежати не повинна, сидіти склавши руки теж. Просила їх читати, переказувати прочитане. Навчила в’язати, шити, пекти печиво, прибирати. У кожної внучки були свої обов’язки по дому. Ми не нудьгували! А тепер я вже старенька, діти не хочуть, щоб я їм допомагала, вже не їдять страви, які я готую своїми руками чомусь, відмовляються. А нещодавно у мене був день народження, онучки мене навіть не привітали

– Я своїх двох онучок виростила з пелюшок практично, – розповідає пенсіонерка моя знайома

Життєві історії 0

Цього року на Різдво я запросила до себе додому і свою маму, і маму чоловіка. Все було добре, я накрила гарний стіл, і тут свекруха почала говорити про житло. Вона сказала, що це все неправильно – мовляв, моя мама живе в хоромах одна, а ми тулимося в маленькій квартирі. А зранку 8 січня вона подзвонила мені і запитала, коли ми готові будемо обмінятися з нею квартирами. Я була ошелешена тим, наскільки мама перейнялася словами свекрухи і відразу її заспокоїла, що нікуди ми не збираємося переїжджати

До того, як я вийшла заміж, мої батьки купили однокімнатну квартиру з тим наміром,