fbpx
Я добре пам’ятаю день, коли одружувалася з своїм чоловіком, як ми клялися один одному завжди бути разом. Але я тоді я ще не розуміла життя. Я вже кілька разів збирала свої речі і речі свого сина. Я хотіла піти і кинути свого чоловіка. Але совість не дозволила мені цього зробити. Та й свекри готові мені навіть платити, аби лише я залишилася з ним
Я добре пам’ятаю день, коли одружувалася з своїм чоловіком, як ми клялися один одному
У мого батька є самотня тітка з однокімнатною квартирою. Нещодавно вся наша велика родина зібралася, щоб поділити цю саму квартиру. На житло претендували всі, але забирати тітку до себе ніхто не хотів
Нещодавно вся наша родина ділила квартиру самотньої тітки. Скажу чесно, я багато років знала
Цього року домовилися ми з чоловіком поїхати до моїх батьків в село на Великдень. Вони так чекають, так готуються до нашого приїзду. Внучці вже кімнату виділили в хаті, диванчик купили маленький, у дворі все обладнали – пісочницю, гойдалки. Мама тут фото прислала, пише: “Можливо, Олег вас привезе і залишить хоч на пару місяців? Поживете у нас, зараз така пора гарна, скоро літечко, повітрям чистим подихати, у нас все своє, свіженьке”. Непросто мені слухати мамині слова, я б до своїх батьків на крилах полетіла у будь-який час, але чоловік проти
– Нашій доньці два з половиною роки вже, а мої батьки так її і
У моєї рідної сестри є свій бізнес, квартира, шикарний будинок за містом. Відколи сестра почала добре жити, вона перестала зі мною спілкуватися по-родинному. Мій чоловік навіть в гості до них не хоче ходити, такими зарозумілими вони стали, а винне у всьому – багатство
Світлана зі своєю рідною сестрою не спілкується вже три роки. І весь цей час
Почувши історію Анни я нічого не могла їй сказати, просто мовчки співчувала їй. Доля заробітчанок часом буває дуже непроста. Я в Італії вже більше двадцяти років, дітей сюди забрала, вважаю, що мені дуже пощастило
В Італію я виїхала ще доволі молодою, приїхала, коли мені виповнилося 35 років. І
До нас приїхала мама Руслана, гостювала у нас аж 3 тижні. Я дуже люблю Галину Степанівну, але коли я дізналася, що вона збирається додому і складає свої речі, дуже зраділа. А ввечері мама зателефонувала Русланові, сказала, що вже вдома, добре доїхала. – Ти, мамо, більше не приїжджай так надовго, – сказав матері син
Нещодавно до нас приїжджала мама мого чоловіка. Я добре ставлюся до Галини Степанівни, вона
Я вийшла заміж другий раз. У мого чоловіка є квартира, він забрав мене жити до себе, а мою кімнату в гуртожитку ми стали здавати в оренду. Я гроші свої відкладала. А нещодавно Орест сказав, що потрібно робити ремонт в його квартирі і став просити мене, щоб я ходила в будівельний супермаркет і купувала все за свої гроші
Так вийшло в моєму житті, що я двічі була заміжньою. У першому шлюбі народила
На цьому тижні я вирішила завезти мамі подарунок, який ми їй з Туреччини привезли ще на початку квітня. А вранці мама мені сама подзвонила, сказала, щоб я до неї не їхала, вона вже в метро. Мама знову зібралася до Тамари, вона там у них за служницю. Я відразу зателефонувала сестрі, сказала, щоб вона мала совість і дала мамі відпочити, адже вона вже стара людина. Але Тамара лише засміялася у відповідь, вона сказала, щоб я перестала заздрити їй
– Я з моєю мамою домовилися про те, що я сьогодні заїду до неї
Зранку я збиралася на роботу, одягла свою улюблену сукню. А коли чоловік це побачив, почав говорити, що я не маю смаку і не вмію одягатися. Ввечері він мені сказав, що я погано готую. Моєму чоловікові 40 років, я вже втомилася слухати його постійне невдоволення, думаю про розлучення
Ми з чоловіком одружені вже шістнадцять років. Нашому старшому синові чотирнадцять, молодшому – десять.
Синові ще й трьох років не виповнилося, а чоловік мене вже на роботу відправляє. Каже, що йому самому важко все тягнути на собі. Не розумію, від чого чоловік так втомився? Вагони ночами не вантажить, на морозі не працює. Ходить не поспішаючи, в свій офіс. У мене жодна подружка, яка народила дитину, не працює. То ж чому я маю виходити на роботу, та ще й так швидко
От не думала я, що в мене такий чоловік. Нашому синові лише влітку три

You cannot copy content of this page