Українці Сьогодні

У внучки був день народження, і я вирішила їхати, купила багато подарунків, в конверт поставила три тисячі гривень. Але колишня невістка мене навіть до хати не запросила. Ми постояли на подвір’ї під холодним вітром. Я намагалася завести розмову, але Марія відповідала односкладово. Врешті вона сказала: – Нам пора йти. Дякую за подарунки. Я стояла й дивилася, як вони йдуть до під’їзду. Марія навіть не озирнулася. А я залишилася одна, з важким тягарем на душі

Моє життя змінилося назавжди, коли мій син Сергій розлучився з невісткою Марією. Я завжди

Життєві історії 0

Наталя дуже добре розуміла, що свекруха запрошує її в гості не просто так, тому до останнього відмовлялася, але коли діватися вже було нікуди — погодилася. — Проходь, доню, сідай! — якось дивно промовила мати. — Сергійку, подай стілець для дружини. А під час самої вечері свекруха завела дивну розмову про великі гроші

Наталя сиділа в своєму кабінеті в офісі, безсилою дивлячись на комп’ютерний екран. Це був

Життєві історії 0

До свого 50-річного ювілею Лариса особливо не готувалася, але сподівалася, що чоловік гарним словом її привітає, і хоча б букет квітів подарує. Прокинулася вона з самого ранку, приготувала чоловікові сніданок, але Юрій швиденько поснідав, і не сказав дружині ні слова. Дещо засмучена, Лариса і сама стала збиратися на роботу, в надії, що ввечері чоловік таки її привітає. Перед виходом з дому Лариса глянула на себе в дзеркало, а вона ще таки нічого, хоч і цифри вивели їй сьогодні 50. У важких роздумах вона побрела на роботу, ще не підозрюючи, що її життя скоро зміниться

До свого 50-річного ювілею Лариса особливо не готувалася, але сподівалася, що чоловік гарним словом

Життєві історії 0

Василю, а ти що тут робиш? Чому не попередив, що приїдеш? – стою і не вірю, що переді мною стоїть мій чоловік! Можете уявити собі моє здивування, коли я на автобусній зупинці в Римі побачила свого чоловіка. Взагалі, я чекала, що з автобуса вийде дочка, але мої рідні вирішили зробити мені сюрприз. “Невже він і справді вирішив перевірити, чи у мене тут хтось є?” – промайнуло у мене в голові. Адже останнім часом в наших з ним телефонних розмовах він лише про це і говорить. Від несподіванки я просто не знала, що мені думати

– Василю, а ти що тут робиш? Чому не попередив, що приїдеш? – стою

Життєві історії 0

Олено, — сказала свекруха, завітавши якось без попередження, — ти ж зрідка буваєш на дачі своїй, а я б там з радістю жила. Мій будинок уже зовсім розвалюється. Олена була дуже засмучена, лише тепер зрозуміла, що свекруха їм дала гроші на весілля не просто так. Але що тут робити, як викрутитися з цього, щоб не зіпсувати геть усе

— Готуйтеся вже зараз, молодята, зараз вас привітають присутні гості! — організаторка весілля вказала

Життєві історії 0

Сестричко, лише ти мені можеш допомогти, прошу тебе, не відмов мені, – прохання сестри виглядало для мене дуже дивним, я просто не знала, що мені на це їй відповісти. Коли моя рідна сестра Наталя прийшла до мене із рішенням поїхати на заробітки, я спочатку її підтримала. Життя в неї було нелегке: сама виховувала сина Андрійка, грошей завжди бракувало, і я розуміла її прагнення змінити своє життя. Але коли Наталя сказала, що залишить сина зі мною, я розгубилася, адже зрозуміла, що це велика відповідальність

– Сестричко, лише ти мені можеш допомогти, прошу тебе, не відмов мені, – прохання

Життєві історії 0

Рівно о сьомій вечора пролунав дзвінок у двері. Свекруха, як завжди, виглядала бездоганно — модний одяг, ідеальна зачіска. Цокання її каблуків відлунювало по паркету, поки вона проходила вітальнею, ретельно оглядаючи кожен куток. Катерина хвилювалася, бо свекруха прийшла оголосити їм якусь новину

У просторій та світлій вітальні нової квартири Катерина поправляла фотографії на стіні. Кожен знімок

Життєві історії 0

Надійко, зрозумій правильно, переїзд до нас – не найкраща ідея. Ми тебе любимо, і завжди раді бачити у своєму домі, але мама занадто слабка, а у тебе діти, буде гамір, – батько якомога акуратніше намагався пояснити мені, що моя ідея з переїздом йому видавалася не найкращою. У моїх батьків є гарний заміський будинок, в якому ми з сестрою виросли, і я вирішила, що якийсь час ми ж родиною поживемо у них. Прийняла я таке рішення зовсім не тому, що нам нема де жити, у нас з чоловіком є гарна квартира. Просто у мене в голові визрів план, як допомогти мамі

– Надійко, зрозумій правильно, переїзд до нас – не найкраща ідея. Ми тебе любимо,

Життєві історії 0

На зимові свята я додому приїхала, і мене тут наздогнала новина – Роберто свій будинок на околиці Риму він залишив мені. Дочка моя як тільки почула це, так відразу прибігла, хоча до того вона не знаходила часу, щоб зі мною зустрітися. Юля вважає, що я цей будинок в Римі маю їй віддати, бо їхня квартира їм давно вже стала замала. – Я ще подумаю, ми або переїдемо в Італію, або продамо дім, і тут купимо собі щось пристойне, – будує плани моя дочка. – А тобі, мамо, скільки треба? Ти ж маєш відремонтований будинок в селі, там і житимеш, – каже

– Ти маєш з нами поділитися, тому що ти – наша мама. Ти ж

Життєві історії 0

Добре, що ти приїхала, Маріє, а то справа так закрутилася, що навіть не знаю. Не хоче слухати мене Мирослав, сказав, що про це і мови бути не може. Я сподіваюся, хоч ти йому все поясниш, – каже мені мій чоловік, не встигла я і сумки в коридор занести. Я приблизно розуміла, про що він говорить, але не зовсім підтримувала його в цьому питанні. – Зачекай, Степане. Дай мені в хату увійти, про справи поговоримо згодом, – кажу. Чоловік мій ніяк не може змиритися з тим, що зять наш відмовився від спадщини на користь своєї сестри

– Добре, що ти приїхала, Маріє, а то справа так закрутилася, що навіть не