Українці Сьогодні

І що, Ларисо, ти ось так просто перекреслиш 20 років нашого спільного сімейного життя? – Микола стояв під дверима нашої квартири, сподіваючись, що я його зараз впущу. – Дозволь нагадати тобі, що це не я, а ти все перекреслив, – кажу. Мій колишній чоловік раптом подарував мені невеликий букет конвалій, і коробку цукерок, і знову став проситися: – Впусти мене, давай поговоримо як дорослі люди. Я ж не просто так прийшов

– І що, Ларисо, ти ось так просто перекреслиш 20 років нашого спільного сімейного

Життєві історії 0

Батьки Олександри на пенсію вийшли не так давно, на життя не вистачає, от і порахувала Олександра все добре і вирішила, що буде перераховувати своїм батькам щомісяця по 2 тисячі гривень. Мама відразу відмовилася, мовляв, не хоче, щоб донька гроші витрачала на них. А потім якось сама подзвонила, плакала і попросила 15 тисяч гривень на картку скинути їй

Тато й мама Олександри вже давно немолоді люди, отримують пенсію. Їм обом зараз дуже

Життєві історії 0

Це не серйозно, мамо. Розумієш, батьки Віталія – дуже заможні люди, вони йому квартиру подарували, коли почули, що він одружитися збирається. Тоді продай своє радянське золото, воно тобі не так вже і потрібне, просто пилиться в шкатулці, – зробила ділову пропозицію Зоряна. Я б, звичайно, з чистою душею рада була б допомогти своїй дитині, але у мене і справді немає грошей. Є золото, кілька прикрас, які мені чоловік купив ще колись давно, на початку нашого сімейного життя. Вироби красиві і доволі масивні, але як каже дочка, уже давно не модні. Та продати я їх не можу, бо вони дорогі мені як пам’ять

– Зорянко, ну як же не їхати? Я ж твоя мама, і весілля –

Життєві історії 0

Дуже довго Анастасія відкладала гроші на те, щоб купити автомобіль. На новий їй не вистачало, але на гарний позашляховик якому вже років 5 вона собі дозволити могла. Переглянула всі сайти і такий знайшла. Довелося за ним їхати далеко в маленьке село, але її тішила лише одна думка, що зекономить вона добре. Але склалося зовсім не так

Статний та кремезний чоловік в потертій куртці та великих черевиках уважно поглядав у вікно

Життєві історії 0

Я тобі скільки разів казав? Це не готель! Хіба я маю годинами возитися з їхніми проблемами? – сказав Марині чоловік, маючи на увазі її родину переселенців, яка вже майже 3 роки в них жила, ні за що не платила і навіть продукти брала ті, які Микола сам купував для власної сім’ї і приносив додому. – Кажи нехай оренду платять, бо кудись від нас йдуть

Марина вже кілька разів говорила чоловікові, що ситуація з родичами в їхньому домі виходить

Життєві історії 0

Проходь, сестро, якщо вже прийшла. Не минуло і року як ти про борг згадала! – такими словами зустріла мене моя рідна сестра Леся. А я стою у неї в дверях, і не знаю, що мені робити – роззуватися і в хату заходити, чи тут, на порозі, віддати їй гроші і йти. – Ось, я гроші принесла. Чула, що ти повернулася, і відразу прийшла, – кажу, ніби оправдовуючись. Леся якось так високомірно глянула на мене, сказала, щоб я в хату заходила. Присіли ми у неї на кухні, я витягла згорток, в якому було тисячу євро – мій борг перед сестрою. Леся взяла гроші, перерахувала, а потім її очі округлилися. – Тут замало. Не вистачає 200 євро, – каже

– Проходь, сестро, якщо вже прийшла. Не минуло і року як ти про борг

Життєві історії 0

Катерино, ви розумієте, – сказала юристка, – що будинок вже повністю оформлений на вашого рідного брата? Це незаперечний факт. – Як це можливо? – Катерина намагалася зберегти спокій, але голос тремтів. – Я не давала на це своєї згоди ніколи, я ж стільки грошей вклала в батьківську хату, ремонтувала постійно її, на аптеку батькам постійно гроші давала, а брат за 10 років нічого їм не допоміг. – Будинок був власністю вашої матері. Вона могла розпоряджатися ним, як вважала за потрібне, от вона і вирішила так

Дім. – голос Катерини здригнувся. – Мамо, ти серйозно? Я ж усе це робила

Життєві історії 0

Дочка моя ніде не працює, а користується моєю пенсією. – Мамо, дай картку, я забіжу в магазин, – спокійно каже Валентина. – Ти ж вранці взяла гроші, – здивовано відповідаю. – Ну, треба ще, – вона дивиться на мене так, ніби я їй щось винна. – Валю, я ж тебе люблю, але чому не хочеш знайти роботу? – Мамо, не починай! – обурюється дочка. Я просто не знала, що з цим робити, поки про все не розповіла сину

– Гроші треба, дай карточку, мамо, – каже мені донька, а мені так прикро,

Життєві історії 0

На початку січня у сина з невісткою була тритижнева відпустка. Я довго вмовляла сина приїхати до нас хоча б на тиждень. Зрештою він погодився, і вони приїхали. Але радість від їхнього візиту швидко затьмарилася. Невістка була весь час незадоволена. Вона робила мені зауваження, як я годую онучку, і сама майже нічого не їла з того, що я приготувала, натомість купувала собі їжу в магазині. Як би я не старалася, невістці я вгодити не могла. Поки мій чоловік не сказав, що ми назбирали певну суму грошей, аби допомогти їм із купівлею квартири, відтоді невістку наче поміняло

Нещодавно в нашій сім’ї стався випадок, який змусив мене задуматися, а може і справді

Життєві історії 0

Після того, як дві тітки відмовилися доглядати свою маму, мій батько привіз бабусю до нас. Вона жила у нас до кінця, і моя мама її доглядала, але потім приїхала тітка і забрала всі бабусині гроші. Вона обіцяла, що все чесно поділить, але забула за свою обіцянку, і моїм батькам нічого не дісталося. Мій батько завжди говорив, що для нього найважливіше не спадок чи гроші, а те, що він зміг гідно виконати свій обов’язок перед матір’ю

Рішення продавати свій дім бабусі далося нелегко. Але не стало дідуся, і вона вирішила