Українці Сьогодні

Що ти в ній знайшов? – скрушно хитала головою Марія. – Бідна, без роду-племені! – Але я її люблю, мамо. – Без мого благословення одруження не буде! Але Микола не відступився. Вони з Оксаною просто розписалися і поїхали в місто. Роботу знайшли, квартиру зняли. За кілька років у них народилося двоє дітей. Марія не кликала їх до себе і сама до них не їздила, поки не зрозуміла, що старшому сину вона не потрібна

Марія любила обох синів однаково, але до невісток у неї було різне ставлення. Ще

Життєві історії 0

Я крутила в руках 50 євро й не могла вирішити – передавати і їх, чи таки собі залишити. В той день я готувала посилку для доньки: традиційний набір – кава, макарони, олія, ну і, звісно, цукерки для внуків. В конверт вклала 750 євро, залишивши собі 50. Але раптом згадала, що Софія недавно жалілася – внучка залишилася без чобіт. Кілька секунд ще вагалася, але потім рішуче вклала останні 50 євро в конверт. Я якось без них протримаюся, а доньці потрібніше

Я крутила в руках 50 євро й не могла вирішити – передавати і їх,

Життєві історії 0

Марія така молодець, вона просто неймовірна людина, – хвалить мені сваху мій чоловік. Спочатку я думала, що робить він це із ввічливості та вдячності за допомогу, але все далеко не так – мій чоловік захопився Марією, нашою свахою. І все через мене. Якби я знала, що справа ось так обернеться, я б ніколи так не зробила. А тепер виходить, що я сама віддала свасі свого чоловіка

– Марія така молодець, вона просто неймовірна людина, – хвалить мені сваху мій чоловік.

Життєві історії 0

Я знаю, що ви мене не любите вже давно, – сказала Дарина свекрусі, коли прийшла до неї в стаціонар. – Але ви маєте все пробачити мені, заради свого сина, далі так тривати не може, я мріяла зовсім не про таке життя

— Та вже й телефон хоч узяла б! — сказала сусідка Тамара Дмитрівна, яка

Життєві історії 0

Машина нам дуже потрібна, і тільки ти, мамо, нам можеш допомогти. Це ж всього 11 тисяч євро, – просить мене моя донька. Можливо, я б їй допомогла, якби не мій чоловік, який категорично проти того, щоб я дочці гроші давала. Він поставив мене перед вибором: якщо я знову віддам всі гроші доньці, він розлучиться зі мною, тому що я ставлю потреби доньки вище за наші спільні інтереси

– Машина нам дуже потрібна, і тільки ти, мамо, нам можеш допомогти. Це ж

Життєві історії 0

Мамо, ти стільки років працювала, у тебе є так багато друзів, давай замовимо ресторан і відсвяткуємо як годиться, – запропонувала дочка. Спочатку я хотіла відмовитися, але мені на роботі дали непогану грошову винагороду і я вирішила, що це знак – будемо святкувати. Дочка сказала кликати всіх друзів і співробітників, я так і зробила, вийшло майже 30 осіб. Ми гарно відзначили мій вихід на пенсію в ресторані, звідки ж я могла знати, що це дочка мені вирішила “проводи” влаштувати. І ось на наступний день Наталка почала зі мною серйозну розмову про те, що мені вже час від них з’їжджати

– Нам поговорити треба, мамо. Коли ти плануєш переїзд? – каже мені донька, а

Життєві історії 0

А чого ти до мене приїхала, мамо? Ти ж все життя Надії допомагала, от тепер до неї за допомогою і звертайся! – заявив мені син. Віталій навіть не запропонував мені зайти в дім, говорив зі мною на порозі, слова його були холодними, а погляд чужим. – Синку, невже ти рідну маму в дім не впустиш? – я не могла стримати емоцій і розплакалась. Син уже хотів зачинити двері перед моїм носом, але тут почувся голос невістки. – Віталію, а з ким це ти говориш? – запитала Марта і вийшла в коридор. – Мамо, Ви? – здивовано запитала вона. – Так чого ж ви на морозі стоїте, в хату заходьте. Віталій махнув рукою, розвернувся і пішов, а я стала в коридорі роззуватися, бо дуже зраділа, що невістка таки запропонувала мені до них зайти, адже я мала серйозну розмову

– А чого ти до мене приїхала, мамо? Ти ж все життя Надії допомагала,

Життєві історії 0

Щось наша Анна останнім часом наче розцвіла. Зізнавайся, у тебе хтось є, з ким це ти так мило щодня щебечеш по телефону? – у подруг-заробітчанок нараз з’явилося багато запитань до Анни. Усі вирішили, що у неї з’явився кавалер. В неділю в парку на Ребібії, як завжди, було людно. Заробітчанки тут збираються у свій вихідний, щоб трохи відпочити, а також поговорити. Анна змінилася останнім часом, і всі це помітили, але сама жінка мовчала, не хотіла зізнаватися, що насправді відбувається в її житті

– Щось наша Анна останнім часом наче розцвіла. Зізнавайся, у тебе хтось є, з

Життєві історії 0

Машину, свахо! Дозвольте нагадати, ви обіцяли моєму сину машину, – стала за столом мені висловлювати претензії мама мого зятя. – І що з того, що обіцяла? А може я передумала? – спокійно відповідаю, докидаючи собі в тарілку салату. Все було добре, ми спілкувалися, пригощалися, жартували, але потім моя сваха почала розмову про те, що хто кому обіцяв перед весіллям, і хилила вона все до того, що я лише вмію багато обіцяти, а свої обіцянки я не виконую. В мене від почутого аж апетит пропав

– Машину, свахо! Дозвольте нагадати, ви обіцяли моєму сину машину, – стала за столом

Життєві історії 0

Насамперед ви – бабуся, і у вас є обов’язки, – каже мені невістка Ніна. Зазвичай вона намагається мовчати і поводитися гречно, але зараз вона не витримала і вирішила дати волю емоціям. – Помиляєшся, люба, насамперед я – жінка, і мені всього лише 44 роки, тому подобається це вам з Максимом чи не подобається, але я робитиму так як вважатиму правильним для себе. У вас своя сім’я, а мені треба дбати про особисте життя, – спокійно кажу. – А чи не запізно вам про це думати? – ніяк не могла вгомонитися невістка. – Це вже не твоя справа, – відповіла я. – Не тобі мене судити, бо ти навіть не уявляєш, через що мені довелося пройти

– Насамперед ви – бабуся, і у вас є обов’язки, – каже мені невістка