Я вийшла заміж доволі рано, в 20 років. Засватав мене хлопець з нашого села.

Після весілля ми спочатку жили разом з його батьками, і це стало основною проблемою.

Мама мого чоловіка прямо у вічі мені говорила, що не хоче мене за невістку, бо я не пара її синові.

По міркам села, я і справді була їм не рівня. Мене мама одна ростила, і жили ми дуже бідно.

А сім’я мого чоловіка була багатою і заможною. Свекор багато років був головою сільради.

На людях свекруха до мене добре ставилася, постійно показувала, які вони добрі люди – пригріли мене, сирітку.

Але вдома, коли ми з нею залишалися наодинці, я вислуховувала про себе безліч неприємних речей.

Чоловік, начебто, і любив мене, але ніколи мамі не перечив. Здебільшого, коли вона мене вичитувала, чоловік мовчав.

Єдиною людиною, хто добре до мене ставився в їхньому домі, був, як це не дивно, свекор.

У нас з чоловіком не було дітей, і свекруха, звичайно, зробила мене винною в тому, що у них внуків немає.

Одного разу після чергової сцени мами чоловіка, я сильно плакала. Свекор якраз повернувся додому і сказав, що нам треба поговорити.

Він запропонував мені велику суму грошей і сказав, щоб їхала з села і робила ще одну спробу влаштувати своє життя.

Свекор розповів мені, що його син мені зраджує. А дружина покриває синові походеньки, бо хоче іншої невістки.

Мені було важко прийняти це рішення, але я наважилася, бо розуміла, що це мій шанс і такого може більше не бути.

Я взяла гроші, які мені запропонував свекор, і назавжди поїхала з села.

Батько чоловіка пообіцяв, що з розлученням теж допоможе, щоб не було проблем.

Минули роки. Я давно заміжня, маю вже дорослу донечку.

Про сім’ю колишнього чоловіка я майже нічого не знала, бо маму свою невдовзі я теж з того села забрала, так що ми обірвали всі кінці.

Зараз ми з чоловіком доволі заможно живемо, маємо власний, доволі великий заміський будинок, в який забрали і мою маму.

Нещодавно до мами в гості родичка з села приїхала. Вона розповіла, що мій колишній свекор хворіє, а допомогти йому нікому.

Дружини його не стало 3 роки тому. А син, мій колишній чоловік, одружився вдруге, але йому щось в новій сім’ї не пішло, і він почав сильно пити.

Інформація про свекра мене сколихнула, бо він був єдиною людиною з сім’ї колишнього чоловіка, про яку в мене залишилися гарні спогади.

Я порадилася з своїм чоловіком, і ми вирішили допомогти цій людині.

Колишнього свекра ми поставили в лікарню, а потім на кілька тижнів до себе забрали.

Коли йому стало легше, ми відвезли його в село. Я найняла для нього доглядальницю, одна жіночка з села погодилася до нього приходити щодня і допомагати.

Іван Петрович розчулений дуже, каже, що не очікував того, що в старості про нього дбатиме не рідний син, а невістка.

Все своє майно він оформив як дарчу на мене, хоча я його і не просила. Я просто хотіла йому віддячити за його доброту.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.