fbpx
Життєві історії
На свята зібралися мої батьки, свекруха і ми, так би мовити, в сімейному колі. За столом Олена Дмитрівна почала обговорювати, що ми неправильно спланували будинок – зал можна було зробити меншим, а кухню більшою. Потім прийнялася обговорювати страви. На столі були голубці з квашеної капусти, так свекруха сказала, що я неправильно їх зробила, бо до них мають входити цілі шматочки м’яса, а я додала фарш. Моя мама глянула на мене і покликала мене на кухню робити чай

Мої батьки завжди виховували мене так, що старших треба поважати, а моя бабуся завжди вчила мене, що коли я вийду заміж, то маю якщо не з любов’ю, то з величезною повагою і вдячністю відноситися до мами чоловіка. То ж я була налаштована саме так і поступати.

Сім років тому я вийшла заміж, але склалося все зовсім не так, як я думала, і далеко не з моєї вини. Спочатку, відносини зі свекрухою були натягнуті, але терпимі. Ми з чоловіком, після весілля, оселилися на орендованій квартирі, в цей час мої батьки будували нам будинок. Не скажу, щоб свекруха так часто бувала в гостях, але бувала влучно – кожного разу вона знаходила за що мені можна б було зробити зауваження і говорила це не лише мені, але і моєму чоловікові.

Я десь з рік терпіла і мовчала, закривала очі, але поведінка Олени Дмитрівни була просто неприпустимою. Вона могла собі дозволити перевірити пальцем пил на меблях, задирали тюль і перевіряли ступінь поливу вазонів, по кутах шукала павутину, а на кухні (коли подавався обід) перевіряла посуд на чистоту.

І це при тому, що господинею я була хорошою, мене виховала мама, у якої в будинку, як в музеї. Я від мами, звичайно, відстаю, але моя свекруха відстає на багато далі. Перед кожними вихідними я ретельно прибираю, знаю, мами прийдуть в будь-який час. Перший час з чоловіком було важко, він не розумів, навіщо складати в шафу одяг, якщо завтра або післязавтра його можна одягнути і тим більше не розумів, навіщо щосуботи мити підлогу, перший раз він взагалі здивувався, що підлога миється, завжди думав, що її потрібно тільки пилососити.

Мої батьки зробили все для того, щоб ми пошвидше вселилися у власний будинок. Ми переселилися і свекруха стала у нас частим гостем. До звичних перевірок вдома додалися ще й клумби з городом. Нещодавно я прийшла додому і побачила, що вона риється в моїй пралці зі словами: «Та я так – просто подивилася».

Мені не подобається, що вона взута може пройти в спальню, а у мене дитина по підлозі повзає. У моєї свекрухи вдома дуже не прибрано, ну дуже. Сісти ніде, все завалено одягом, на столі в кухні місця немає для чашки, пройти ніде, так як всі крупи на підлозі біля газової плити: тут і цукор і борошно і все по підлозі і хліб на підлозі біля столу. І при цьому всьому вона приходить до мене, щоб вказати мені, що не так.

Тепер на свята ми зібралися, мої батьки, свекруха, так би мовити, в сімейному колі. За столом Олена Дмитрівна почала обговорювати, що ми неправильно спланували будинок – зал можна було зробити менший, а кухню більшою. Потім прийнялася обговорювати страви. На столі були голубці з квашеної капусти, так свекруха сказала, що я неправильно їх зробила, бо до них мають входити цілі шматочки м’яса, а я додала фарш.

Моя мама глянула на мене, побачила, що я більше не витримую, і покликала мене на кухню робити чай. – Донечко, не звертай уваги, – порадила мені мама. – Вона старша жінка, ти її уже не зміниш, а от стосунки з чоловіком можеш зіпсувати.

Я повернулася за стіл, пригостила свекруху чаєм і пообіцяла, що на наступний раз зроблю голубці за її рецептом.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page