Я зі своїм єдиним сином прожили все життя в дерев’яному старому будинку в селі. Я виховувала його сама, без чоловіка, на жаль, він залишив нас, коли Анатолій ще був зовсім маленьким. Мені було дуже непросто одній. Зараз вже не працюю, бо почуваю себе не дуже добре.

Син мій виріс хорошою людиною, я все робила для цього. Зараз він працює і вчиться на заочній формі навчання, в свої 27 років вже начальник відділу у великому магазині.

Ми давно мріяли переїхати в нормальну квартиру в місті, але заселення так і не вийшло. Син узяв житло в кредит на вторинному ринку і забрав мене до себе, а мій дерев’яний будиночок виставили на продаж.

Але моїй майбутній невістці не подобалося, що я живу з ними. Весь час Світлана знаходить якісь причини посперечатися і піти. За півтора місяці вона вже 5 разів йшла, через пару діб поверталася назад до Анатолія.

Кілька днів нормально себе поводить, а потім знову починаються якійсь непорозуміння. Вона пояснює, що не хоче жити з свекрухою, адже кожна молода сім’я має жити окремо. А син хоче, щоб я жила в хороших умовах, розуміє, що більше в мене нікого немає.

Я все по дому роблю сама, повністю все, Світлана і не висловлювала ніколи бажання допомогти або взяти участь в прибиранні, так що в цьому я нікому не заважаю. І з нею я не сперечаюся ніколи, ми рідко розмовляємо.

Говорити неправду я не буду, вона мені дуже не подобатися, але я не висловлюю свою думку, мовчу, хоча важко з нею навіть вітатися після її вчинків. Та я хочу, щоб син мій був щасливий, якщо він обрав цю жінку, то нехай, це його життя.

Нещодавно Світлана пішла і її не було тиждень взагалі, останні два дні вона приходить вечорами переночує і вранці син йде на роботу і вона теж з ним йде. Взагалі маю таке враження, що вона таким чином хоче, щоб я не жила з ними, сину каже, що не хоче жити зі мною.

А мені то що тепер робити, куди бігти? Я розумію, що син не може сказати мені, щоб я залишила його житло і поверталася додому в стару хату. Та й Світлану щиро кохає. Але чи варта його така жінка, яка просто так погано ставиться до мене, до матері свого майбутнього чоловіка, хоча я нічого поганого не зробила їй, а навпаки, я все роблю в квартирі сина.

Ми ж мріяли жити всім разом, великою дружною сім’єю. Син каже, щоб я не хвилювалася і залишалася тут. Але тепер він теж починає думати, що з мамою жити непросто.

Що мені робити, я не знаю. Піти в свою стару хату або залишитися. Та й залишати сина з цією дівчиною якось не хочеться, якась недобра вона людина. не бачу поки виходу з ситуації, що склалася.

Фото ілюстративне.