Я одружився в лихі 90-ті. У мене був бізнес: три точки на ринку. Хто пам’ятає, як це тоді було, той зрозуміє, що було непросто. Але мені таки вдалося купити двокімнатну квартиру, купив її вже, ясна річ, в спільному шлюбі, хоч дружина ні копійки не вклала.
А в 97 році народилася дочка, їй в помічниці приїхала теща. Нічого не можу про неї сказати поганого: нейтральна така жінка, яка в подружні відношенні не влазила. Я багато працював, приходив додому дуже втомлений, на нервах, і саме теща подавала вечерю. Моя ж дружина нічого не робила, навіть до дочки майже не підходила, все по дому робила її мати.
А потім теща поїхала допомагати своєму синові в його сім’ю – там теж народилася дитина. На той час мої точки вже закрилися: конкуренція двохтисячних все забрала. Я згадав про свій диплом електрика і влаштувався в хорошу фірму. Але дружині це не сподобалося: який же я тепер бізнесмен? Не за роботягу вона заміж виходила! Але мені все підходило, та й зарплата була хороша, хоч і в конверті, але на руки я отримував пристойну суму.
Зате після від’їзду тещі додому стало приходити нестерпно. Вічний бруд, їсти не наготовлено, і замурзана дочка сидить серед іграшок, теж голодна. Дружина ж весь час говорила по телефону або дивилася телевізор. Я витягав з гори брудного посуду липку каструльку, щоб її помити і зварити вечерю на всю сім’ю. І це після важкої роботи! Але одного разу мені це набридло, і я подав на розлучення.
Безумовно, що суд став на сторону дружини, залишивши їй дочку, і, безумовно, що квартира дісталася їй з дочкою. Так я і не пручався, пішов жити на перших порах до друга, хто б мені дитину віддав? Та й взагалі, дружина ж – мати! А я там якийсь батько, який у нас в країні далеко на других ролях, хоча дочка для мене рідніша, ніж для її матері. Але вирішили так – я повністю одягаю дочку, даю певну суму їй на їжу і готую її до школи в наступному році. Розлучилися ми в 2004 році.
Колишній дружині довелося влаштуватися на роботу і їй це дуже не подобалося, її величності – і працювати! Я брав дочку на всі вихідні, повністю її одягав, водив в кафе на морозиво, на заходи, купував іграшки і ще відводячи додому давав їй в кишеню гроші на прожиток на тиждень, ну і на всякі дрібниці теж. Але незабаром дружина зрозуміла, що жити зі мною їй простіше, ніж одній, коли треба працювати і себе забезпечувати.
Тому вона почала діяти, спочатку були скарги, що я їй все життя зламав, не дав довчитися (хоча вона і не вчилася), і тому в газетному кіоску вона мало що отримує. Потім те, що вона постійно хворіє. Загалом, все зводилося до «дай грошей».
Я почав купувати продукти і все для дочки. Теж погано: «Ти не вмієш вести розрахунок по порціях, та й одягати дочку не потрібно, давай грошима, я сама все куплю».
Вже потім, зателефонувавши тещі, я дізнався, що вона теж висилає внучці гроші. Тільки ось що з’ясувалося: деякі речі, що я купую для дочки, вона продає, витрачає ці гроші на свої наряди і ходить в ресторан – для того, щоб налагодити своє особисте життя. А я то і думаю, чому дочка каже, що її новий одяг постійно брудний, і, знаючи колишню дружину, я цьому вірив. А насправді, його вже і немає – він проданий.
Я дзвоню дружині, щоб дізнатися – в чому справа, а вона мені така, відразу: «Та ти жмот, купуєш речі доньці не по моді, грошей все одно мало, я розраховувала на більше. Мені все це набридло, я перебиваюся водою з хлібом, і взагалі – я подаю на аліменти».
Я кажу: «Давай зробимо так: не можеш прогодувати – віддай дочку мені разом з квартирою, а я тобі ще й аліменти платити буду».
Дружина кинула трубку. Передзвонила через два дні, погодилася залишити все так, як було. Але я її попередив: ще раз продасть річ дочки на свої потреби, подам в суд і відберу все! Намагалася вести себе пристойно, але плітки розпускала про мене, який я поганий. Багато з наших спільних знайомих вірили їй. Ось чому я тепер не вірю розлученим жінкам, які скаржаться на своїх колишніх чоловіків.
Зараз я живу в новій квартирі і практично виростив дочку на відстані. Зараз вона сама згадує, як їй набрид в дитинстві домашній бардак, як тяглася до мене, як мати налаштовувала її проти мене, скільки всього поганого було сказано про мене іншим людям. Дочка виросла і все зрозуміла.
Фото ілюстративне – eldiario.
