Щиро кажучи, мені дуже шкода свою рідну доньку, бо вона має такого недоброго чоловіка, на жаль. Одружився він, діти у нього є, а чим годувати свою сім’ю йому байдуже, він про це навіть і думати не хоче, це напевно його зовсім не цікавить, така людина якась. Донька моя Ольга в декреті року навіть не просиділа вдома, відправив її Сергій працювати майже відразу. Гаразд би ще на нормальну роботу, а то – підлогу мити не зрозуміло де. Я аж засмутилася, коли дізналася про це, – якось стала жалітися на свого зятя подруга моя.
Я трохи знаю їх родину. Сім’я в Ольги наче така собі звичайна, середньостатистична: чоловік, дитина, кредит у них є. Дитині тільки недавно виповнився рік, і Ольга сама сиділа поки в декреті.
Грошей до недавнього часу їм з сім’єю дуже не вистачало, але я думаю, що ці часи у всіх були непрості. Кредит в свій час вони брали з нуля, практично без першого внеску, тому виплати по кредиту зараз у них дуже суттєві, адже веикий процент, дві третини зарплати чоловіка йде на нього. Але жити ж їм на щось теж потрібно, і краще вже віддавати гроші за своє житло, ніж платити за оренду в нікуди якійсь зовсім чужій людині.
Коли Ольга з чоловіком лише тільки но взяли кредит, то ситуація у них в сім’ї була зовсім іншою: і дружина працювала, і у чоловіка була непогана робота і підробітки хороші він теж мав на той час. Тоді здавалося їм – далі буде лише краще, гроші самі йдуть до рук, тому подружжя вирішило взяти кредит на своє власне житло, щоб мати краще майбутнє.
Але все пішло не за планом – відразу після того вони дізналися, що Ольга чекає дитину, яку не планували поки взагалі, якщо чесно, вони лише років через п’ять, чоловікові підробітки зовсім скінчилися, і інші знайти їм зовсім не вдалося, до того ж певні гроші довелося витратити на народження немовляти і на саму дитину теж.
Тобто життя їх внесло у їх плани свої серйозні корективи, не дуже добрі, як виявилося, на жаль, від чого життя їх змінилося повністю, тепер, виходить, зовсім інша справа у них: мріяли про одне, а мають – зовсім інше, про що тоді ще не думали.
Але Ольга з Сергієм зовсім не скаржаться. Ось уже місяць минув, як Ольга, щоб поправити фінансову ситуацію в родині, влаштувалася працювати прибиральницею в розташованій поруч перукарні. Прибирає жінка там двічі на день – вранці і вдень, під час сну дитини.
З дитиною в цей час, поки мама миє підлогу, сидить мати Ольга, моя подруга, яку я знаю чимало років, вона живе якраз зовсім неподалік від своєї доньки. З однорічним онуком їй сидіти трохи таки важко, і просто так сидіти з ним вона б не взялася, мовляв, народжували для себе, але зі сплячим, так вже й бути, сидіти якусь годину-другу вона погодилася – хоча без особливого ентузіазму і з купою умов для своєї рідної доньки.
Якщо Ольга вчасно не може вкласти дитя спати, то беруть вони його в коляску і мама її катає її навколо перукарні, поки сама Ольга миє там підлогу. Одним словом викручуються вони, як можуть, як в них виходить зараз.
Ольга своєю роботою цілком задоволена: їй не говорять приходити хвилина в хвилину, бо знають, що мале дитятко у неї, тому йдуть на зустріч, може вона прийти у 8 годин, а може й в 9, ніхто їй і слова зайвого не скаже, роботу вона свою виконує сумлінно, нею задоволені повністю. Головне – вона має зробити свою справу, прибрати за день два рази. Вранці Ольга миє ретельно, а ввечері – просто швиденько все протирає, і всі задоволені. Тобто не переробляє, а копійка для сім’ї у неї є.
На дорогу знову ж таки не витрачається – ні часу, ні грошей, все під боком, далеко йти не потрібно. Гроші вона заробляє невеликі, для когось, можливо, зовсім так просто смішні. Але для сім’ї Ольги, в їх ситуації непростій – суттєві. Відразу зітхнули з чоловіком, стало жити трохи легше. І настрій став кращим, і жити простіше, і їсти смачніше. Ні, все-таки працювати – було правильним рішенням.
І все б добре, тільки от оточуючі, у них чомусь зовсім інший погляд на це.
Чесно кажучи, коло спілкування у Марини, в зв’язку з народженням дитини, далеко не саме широке. Мама, тітка, пара таких же подруг у дворі з дітьми, з якими рік разом проходили з колясками. Звичайно, всі знають, що Ольга вже вийшла на роботу заробляти гроші. І все, як одна, постійно дорікають:
– Прибиральницею працюєш в молоді роки? В звичайну перукарню? З двома вищими освітами твоїми? А чоловік що говорить?
Ольгу, відверто кажучи, засмучують ці розмови.
– Як її чоловікові не соромно? – в один голос говорять всі. – Він, значить, о сьомій вечора вже з роботи йде і на диван сідає, а дружина прибиральницею працює, коли ще зовсім молода? Мав знайти підробіток сам, якщо така вже ситуація така недобра в їх сім’ї виникла. Але дружину відправляти відра брудні важкі носити і ганчірками махати – нехороша справа.
Ольга навіть спілкуватися з людьми перестала, яка їм справа до її життя, чому їй усі дорікають, навіть рідна мама? Я теж не розумію подругу. Зараз такі важкі часи, багато людей взагалі не можуть знайти роботу. Що поганого в тому, що її донька працює прибиральницею у такий складний час?
Фото ілюстративне.
