Усі готувались до Різдвяних свят: пекли, смажили, варили, прибирали. На ранок Андрія затягнули в конюшню і нещадно бuли: “Меpзoтнице! Як ти смієш?!” – вuбухнула гнівом пані, і гучний ляпас залишився на щоці красивої дівчини
Прощення довжиною в життя. Як воно важко інколи дається. Надзвичайно теплою видалась осінь. Листя вигравало жовтогарячими барвами під дотиками щедрого сонячного проміння і шепотіло якісь незбагненні розповіді про життя, про кохання, торкаючись потаємних струн душі. Уляна примостилась на поруділу траву коло підніжжя стрункої горобини. Андрій не зводив із дівчини закоханого погляду. Господи милосердний, як же […]