Життєві історії

З Марією у шлюбі ми прожили два роки. А потім дружина сказала, що нам потрібно пожити окремо, і стала збирати свої речі. Я лише від родичів дізнався, що в Марії давно був інший, але вони мені не хотіли розповідати. Пройшло 2 роки після нашого розлучення, і Марія написала мені листа, просила зустрітися. Я хотів відмовити, але мені було цікаво, хто ж її чоловік та що вона хоче від мене. І я погодився

30.03.2020Рубрика: Життєві історіїАвтор: Z Oksana 0

З Марією у шлюбі ми прожили 2 роки. Обоє працювали на гарній роботі і добре заробляли. Ми жили в моїй квартирі. У нас все було добре, ми планували

Коли син виріс, Наталя, в свої сорок вісім, нарешті наважилася вийти заміж. – Як ти не розумієш, не ти йому потрібна, а твоя квартира, йому банально нема де жити, – якось сказав їй син. А потім зажадав своєї частки в квартирі. Наталя опинилася в складній ситуації – їй треба зробити вибір між чоловіком і сином

30.03.2020Рубрика: Життєві історіїАвтор: user2 0

Наталя вперше за свої сорок вісім років стикнулася з такою складною ситуацією – їй треба зробити вибір між чоловіком і сином. Нещодавно Сергій так їй і заявив: – Вибирай,

Після весілля молода сім’я жила в Діми. Ганна прийняла Настю, як свою дочку. У невістки мало обновок і пальтечко поношене, і взуття не нове. Ганна на це не зважала, хотіла бачити свою невістку гарно вдягнену поруч свого сина, який працював учителем. Отож і купляла їй все модне, гарне. В той день легковик зупинився біля їх двору. Високий чоловік про щось побалакав з Настею і вже через пів години Настя взяла дітей і з двома сумками залишили хату і поїхали. Ще дорогою, повертаючись з лікарні, Ганна Іванівна дізналася про все, що сталося

30.03.2020Рубрика: Життєві історіїАвтор: user2 0

Сьогодні для Ганни Іванівни особливий день. Жінка вже два дні поралась на кухні, адже в її сина день народження. Ювілей. Незважаючи на поважні роки, хвороби, які постійно відчувала,

В той день у сина мав бути день народження, то ж Іван обіцяв приїхати. Марія разом з дітьми чекала на чоловіка, накрила стіл, приготувала багато смачних страв. Раптом біля їхніх воріт зупинилася красива чорна автівка, з якої вийшов Іван у супроводі молодої кралі. У Марії підкосилися ноги – Іван посмів привести додому свою нову пасію. Обдарувавши сина подарунками, Іван зайшов до хати зі словами: «Маріє, я йду від тебе». Від несподіванки жінка аж присіла. Сусіди з цікавістю заглядали на їхнє подвір’я, коли Іван виносив валізи з речами

30.03.2020Рубрика: Життєві історіїАвтор: user2 0

Село смакувало новину – через стільки років Іван таки повернувся до Марії. Це була справжня сенсація для невеличкого села, адже всі ще пам’ятали, як Іван гучно йшов від

Коли чоловіка не стало, дружина вирішила написати заповіт на всіх трьох дітей. Наступного дня, як діти тільки дізналися про це, всі зібралися в батьківському домі, адже ділити було що. Батьки були заможними. Два сини почали кричати на матір, щоб вона не включала в спадок доньку, адже в неї навіть сім’ї немає, їй нічого не потрібно. А потім брати пересварилися й між собою, кому більше допоміг батько. Антоніна слухала все зі сльозами, лише вона одна хвилювалася про здоров’я мами

29.03.2020Рубрика: Життєві історіїАвтор: Z Oksana 0

Ця історія про одну родину, вони мені рідні люди, і я дуже перейнялася долею Антоніни, не хотілося б, щоб і мене спіткала подібна доля. У Антоніни була дружна

Коли Богдан з Іриною розписувалися в сільраді, Ярослава садила біля хати грядки. А сусідам говорила, що ніколи не благословить сина на такий шлюб. Невістку вона так і не прийняла, а від сина відмовилася. Поки ще була в силі, то сама давала собі раду, а коли занедужала і злягла, зовсім сутужно стало

29.03.2020Рубрика: Життєві історіїАвтор: user2 0

Ярослава вже який рік самотньо жила на окраїні села. Після того, що вона зробила, люди почали обминати її хату, а потім і зовсім перестали з нею спілкуватися. Поки

Зі своїм чоловіком я прожила у шлюбі 20 років. За цей час у нас було все: діти, квартира, автомобіль. За стільки років ми звикли один до одного. Та одного дня чоловік мені зізнався, що вже давно вирішив піти з сім’ї. Я дуже злякалася. Адже я вже не така, як в молодості. Я не маю роботи, навіть не знаю, як та куди платити комунальні послуги. Але чоловік мене покинув

29.03.2020Рубрика: Життєві історіїАвтор: Z Oksana 0

Життя наче довга нива, наче рівне і однаково справедливе для всіх, але потрібно вгадати, де і коли звернути на правильну стежку. Я думала, що у мене є все

В той день я отримала зарплату і заглянула у сховок, щоб витягнути накопичені гроші, і обімліла – грошей там не було. Всі наші гроші чоловік без мого відома віддав своїй мамі. Як виявилося, кредит свекрусі не дали в жодному банку. Звичайно, мені нічого не сказали, чоловік своїй мамі сказав, що потім сам зі мною розбереться. Я була вражена, адже там були і мої гроші, а мене навіть не спитали. Не знаю, чи варто взагалі з цією сім’єю мати справу

29.03.2020Рубрика: Життєві історіїАвтор: user2 0

Ми з чоловіком живемо вже майже три роки і всі важливі рішення приймаємо разом. Нещодавно ми вирішили купляти авто. Ця мрія у нас була вже давно, адже так

Несподівано чоловік занедужав. Іван був дуже хорошою людиною і, сказати чесно, мені дуже пощастило, що він вибрав саме мене. Я доглядала за ним пів року. Потім я дуже втомилася. Мені важко було фізично і морально. Я знала, що я ще зовсім молода жінка, для чого мені таке життя. І я покинула Івана в біді самого, поїхала закордон з іншим. Та життя там не склалося. Повернулася в село через рік. Я дізналася, що Іван повністю одужав. На крилах я летіла в його хату, та як тільки переступила поріг, побачила жіночий одяг та взуття, але ж то були не мої речі. До мене вийшла жінка

29.03.2020Рубрика: Життєві історіїАвтор: Z Oksana 0

Я хочу розповісти вам свою історію. Але не для того, щоб ви мене засуджували, ні. Я сама себе засуджую, і це найбільша мені кара. Я хочу розповісти вам

Не так Анна Василівна уявляла собі свій ювілей – сини не приїхали. Всю ніч проплакала, заснула аж під ранок. Прокинулася від того, що хтось стукав у вікно. Анна виглянула, і обімліла – під вікном стояв її старший син Андрій з величезним букетом її улюблених троянд і великою коробкою. Коли він зайшов в будинок, Анна не могла зупинити сльози радості

29.03.2020Рубрика: Життєві історіїАвтор: user2 0

До свого ювілею Анна Василівна готувалася грунтовно. В суботу їй виповниться шістдесят. Не зважаючи на свій вік, жінка почувала себе бадьоро і життєрадісно. Наснаги їй додавали її учні.