fbpx
Головна

Життєві історії

Перед одруженням ми сиділи з Максимом і я озвучила, скільки і чого мені треба, ну і приблизно ціну цього всього. Своїми цифрами я ошелешила майбутнього нареченого, потім він пішов у ванну кімнату, щоб подивитися, що за флакончики стільки коштують, потім поліз в інтернет, дізнатися вартість манікюру і педикюру. В підсумку, він зробив висновок, що це примха і можна обійтися дешевше. А я зробила висновок, що такий чоловік мені не потрібний
Життєві історії 0
До своїх 28 років я вже багато чого встигла. Вивчилася, знайшла роботу, зробила кар’єру. Купила простору квартиру, сама, без всяких кредитів і фінансової допомоги родичів. Житло обставила, машину
Батьки уявляли майбутнє так, що їх дві доньки виростуть, вийдуть заміж і роз’їдуться, кожна в квартиру до чоловіка. Ну якщо у когось не складеться – повернуться до мами з татом. Але ж так не буває, щоб не склалося у двох? Першою заміж вийшла старша донька: розлучилася та повернулася до батьків з двома дітьми. Тепер в малій квартирі жили батьки, старша донька з двома дітьми і бабуся з Марічкою – 7 чоловік. Тепер родичі не можуть дочекатися, щоб Марічку виставити з дому, готові вже зараз їй зібрати валізи, шукають їй чоловіка
Життєві історії 0
– Мої мама з татом, сестра з двома своїми дітьми, бабуся і я, всі, значить, семеро нас! – рахує 23-річна Марічка. – І всією юрмою ми живемо в
Оля наполягла, що цього разу Надя обов’язково має піти на чергову зустріч випускників. Надія – колись перша красуня в класі, не хотіла, щоб зараз бачили її такою. Вже коли всі зібралися у ресторані, в залу зайшов високий, вродливий чоловік. Обвів усіх поглядом і зупинив його на Надійці. Присутні не могли повірити, що перед ними стоїть Степан, який багато років тому поїхав з села
Життєві історії 0
Якщо доля щось і вирішила, то ні людині, ні часу не під силу щось змінити. Як вона вибирає людей і події – невідомо. Але щастя завжди приходить вчасно.
Я тоді працювала продавцем в магазині. Одного разу прийшов молодий чоловік, ми з ним розговорилися і він запросив мене ввечері прогулятися. Я погодилась. Так ми почали зустрічатися. Я відразу повідомила його, що у мене є син. Віктор промовчав. Незабаром ми стали жити разом у його квартирі. Та одного дня я не ночувала вдома, а повернулася лише вранці. Віктор зустрів мене вже з речами і тримав мого сина за руку
Життєві історії 0
Я була тоді ще зовсім дитиною. Коли мені було всього лише десять років мої батьки розлучилися. Так вийшло, що я залишилася жити зі своєю мамою, а братика забрав
У вересні у нас була річниця, як ми зустрічаємося. Данило запросив мене в ресторан і попередив, що відбудеться серйозна розмова. Звичайно, я подумала, що він хоче зробити мені пропозицію і була готова сказати так, але хлопець мене дуже здивував, запропонував те, чого я аж ніяк не чекала
Життєві історії 0
З Данилом ми зустрічаємося майже рік, якраз на днях у вересні ми відзначали річницю. В той день Данило запросив мене в ресторан і попередив, що відбудеться серйозна розмова.
Не пам’ятаю на якому місяці я вже тоді була, але було видно, що я чекаю дитину. Юрко відразу відмовився від дитяти, сказав, що воно зіпсує йому життя і пішов. А якось я зустріла його в магазині, Юрко був зі своїми батьками. Я спокійно підійшла до них і привіталася. Його батьки мене завжди любили, а цього разу, коли побачили мій стан, зробили вигляд, що мене не знають і швидко пішли. Після того їх я не бачила. Але доля все змінила
Життєві історії 0
Якось так вийшло, що майбутній тато моєї майбутньої дитинчати, коли дізнався про те, що ми скоро станемо батьками, дуже розсердився. Юрко мене просив, благав, говорив, що я зіпсую
Якось чоловік сказав, що Іван знову запросив нас на дачу відзначити свій день народження. Я погодилася, було цікаво подивитися на його нову пасію. Приїхали ми, у дворі вже був накритий стіл, на мангалі смажилися шашлики. Сіли ми за стіл,нова обраниця Івана сидить в телефоні, жуючи листочок салату, нас для неї начебто взагалі немає. А потім я зустріла колишню дружину Івана, виявилося, що вона чекає дитину, але через зраду чоловікові про це не сказала
Життєві історії 0
Іван – близький друг мого чоловіка. Дружать вони давно і ось тому у нас завелася така традиція, проводити вихідні разом, сім’ями. Не скажу що з його дружиною Світланою
– Вікторіє, а чоловік твій прийшов з роботи? – дзвонить якось найкраща подруга Віці. – Він не заскочить до мене на 5 хвилин, комп’ютер подивитися, не працює? – Та яке вдома, ти що, п’ятниця ж сьогодні! Він у жінки своєї нової сьогодні, вже вибач. Не знаю, коли повернеться. Знайшов собі нову даму серця в іншому кінці міста, а там вічно такі пробки. Так що ми з донькою одні, зараз повечеряємо і кіно будемо дивитися. Хочеш, приходь до нас. А щодо комп’ютера твого, то я чоловікові скажу, він завтра зранку до тебе зайде, подивиться, – спокійно відповіла Віка і поклала телефон. Лише подруга знала правду, що вона не жартує
Життєві історії 0
Вікторія в шлюбі цілих 12 років, у неї донька-першокласниця, затишний великий будинок, спокійне, розмірене життя – начебто все як у всіх, усе добре у неї. Але це тільки
А вчора за ту годину, що я сиділа в гостях у дочки, два кур’єра приїхали. Аж два! Привезли якийсь блендер та гору іграшок для дитини. Дитина дістала ці іграшки, покрутила в руках і викинула на готу. Цього разу я вже не втрималася, кажу, Русланко, у тебе ж є блендер, не витрачай же ти цих грошей даремно. А вона: “Мамо, ти нічого не знаєш, то я через свекруху гроші викидаю на вітер”
Життєві історії 0
– А вчора за ту годину, що я сиділа в гостях у своєї дочки, два кур’єра приїхали! Аж два! – розповідає 60-річна Дарина Олександрівна. – Привезли якусь малу
Сьогодні у мене день народження, сорок років. Я накрила стіл, прийшов син з невісткою і внучкою. І раптом, дзвінок в двері. Я здивувалася, бо нікого не чекала. Я відкрила двері і побачила Віктора. Колишній стояв з букетом квітів і коробкою цукерок. Мабуть це все, що він зміг заробити за 20 років своєї відсутності
Життєві історії 0
З Віктором я познайомилася відразу після школи, у 17 років. Йому на той час було 22 роки. Я приїхала в місто поступати в університет, а він уже закінчив.

You cannot copy content of this page