fbpx
Нещодавно невістка мені сказала, що хоче запросити свою маму до нас. А я проти того, щоб вона сюди приїжджала. Зі своєю свахою ми, як би це сказати, не зійшлися характерами. Я їй не дуже подобаюся, це видно. Ну і взагалі, не хочу, щоб з моєму будинку без мене вони господарювали на пару з дочкою. Рилися по шафах, обговорювали мене. Навіщо? Кажу – хочеш побачитися з мамою, їдьте в гості до неї у вихідний. Або на вулиці можна зустрітися, погуляти. Але додому її без мене не приводь. Я стільки добра зробила своїм дітям, а вони після того вмить від мене відвернулися
– А я дійсно проти того, щоб вона сюди приїжджала! – знизує плечима 57-річна Олена Петрівна. – Зі своєю свахою ми, як би це сказати, не зійшлися характерами.
Нещодавно син прийшов до мене і сказав, що нам треба поговорити. Я думала, він хоче обговорити своє майбутнє весілля. Але розмова була дуже непередбачуваною для мене. Син сказав, що йому вже кілька тижнів в соцмережах пише дівчина, у якої таке ж прізвище, як у нього. Він був впевнений, що вони просто однофамільці. Але дівчина ошелешила його тим, що вона його рідна сестра
Мені 47 років, я в шлюбі вже 25 років, у нас з чоловіком є дорослий син, який нещодавно ощасливив нас тим, що збирається одружуватися. То ж ми з
Коли Оксана і Віталій вирішили одружитися, відразу знали, що жити доведеться їм з його бабусею. Ні, спочатку вони пробували натякнути, що після весілля винайматимуть собі житло, але баба Варка збунтувалася. Молоді залишилися, хоча Оксана сто раз пошкодувала про те. Тому в один день, коли жити разом стало неможливо, вони з’їхали. – Коли так, то зусім до мене не приходьте. Відмовляюся від тебе, кидаєте, і за квартиру цю забудь. Порву заповіт і перепишу хату на того, хто зо мною житиме, – мовила Варка. Так минали дні за днями, баба навіть говорити не хотіла з подружжям, поки Віталію не подзвонила сумна сусідка
В час коли Оксана і Віталій вирішили одружитися, відразу ще знали, що жити доведеться їм з його бабусею. Ні, спочатку вони пробували натякнути, що після весілля винайматимуть собі
Через кілька років з недоглянутої жінки Христина перетворилася у шляхетну пані, яку важко було впізнати. Зробила євроремонт у квартирі, завезла сучасні меблі. Якось Артем заявив, що хоче одружитися. Звісно, вона справить синові гучне весілля, адже він у неї один! Через тиждень свататися поїдуть, тож вирішила вирушити на ринок у Тернопіль, аби придбати для себе одяг на весілля. Проходила між рядами, як раптом почула за спиною знайомий голос якогось чоловіка
Інколи доля грає з людьми в дивні ігри, і ніколи не знаєш, що викине вона наступного разу. Життя Христини було схоже на серіал, випробування постійно були поряд, але
Заміж я вийшла дуже рано, чоловік був старший за мене, він добре заробляв, для мене це були шалені гроші. Жили ми в квартирі свекрухи. Коли в нас було вже двоє дітей, я дізналася, що чоловік зраджує мені. Він сказав, щоб я готувалася до розлучення. Я вже почала пакувати свої речі, але прийшла свекруха. Вона взяла мене за руку і повела в магазин
Заміж за Олега я вийшла рано, мені тільки виповнилося 17 років. Олегу було 22, він вже працював і отримував досить гарну заробітну плату. Гроші для мене величезні. Ми
Після весілля ми з чоловіком про дітей і не думали, спочатку хотіли пожити для себе. А коли купили квартиру, зробили гарний ремонт, мали хороше авто і замислились про те, що пора б вже і діток мати. Але виявилося не все так просто. І відтоді ми стали їздити по різних фахівцях, бабусях, в пошуках дива. Так минуло довгих дев’ять років, поки я не зайшла в один будинок, який змінив життя моє і мого чоловіка
Ми з чоловіком одружилися коли мені виповнилося 18 років. Спочатку з дітьми ми не поспішали, потрібно було спочатку отримати освіту, знайти хорошу роботи, придбати власне житло. Я навчалася
Не пройшло і місяця після одруження, як син зателефонував мені і попросив мене приїхати до них на кілька днів. А потім по секрету мені сказав, що хоче, щоб я навчила його дружину готувати, бо в неї з цим явно не склалося. Найбільше син скучив за котлетками. От я і набрала сумку продуктів і відразу на вихідних гайнула до сина. Галина і справді навіть не уявляла, як смажити котлети, але радо вчилася. Я зробила все хитро, мовляв, ти відпочивай, а я приготую, але посидь біля мене, поговоримо. А заодно в процесі показувала їй ази куховарства
Мені 60 років, я з чоловіком живу в селі, нашою гордістю є два сина, які вивчилися, зробили непогані кар’єри, старший вже одружився, а молодший ще в пошуку. До
В суботу у мене був день народження. Кілька днів тому я натякнула чоловікові, що хочу, щоб він подарував мені квіти, я дуже люблю троянди. Вранці він ходив квитанції оплачувати, повернувся під вечір з букетом жоржин, зірваних у мами на дачі. Троянди не приніс, сказав, що багато грошей на квитанції витратив. Мені було дуже прикро, я вже забула, коли останній раз купувала собі нову сукню чи навіть коли робила манікюр
Тільки тепер я почала розуміти, що живу не з економним, а з жадібним чоловіком, а це – різні речі. Ми разом уже п’ять років, у нас є син
Сьогодні я розповім історію про свою сестру, з якою ми зараз не розмовляємо, через те, що я хотіла відкрити їй очі на її чоловіка, щоб вона нарешті зрозуміла з ким вона живе. На мій жаль мене слухати вона не стала, сестра вважала, що я помиляюся. А все почалося з найменшого. Сергій виявився дуже перебірливим до їжі, те йому жирне, те солоне, а те він взагалі не їсть
Сьогодні я розповім історію про свою сестру, з якою ми якось посварилися, через те, що я хотіла просто відкрити їй очі на її чоловіка і щоб вона нарешті
Моя подруга Раїса дізналася, що чекає дитину, але батькові говорити не стала. Я її по-людськи просила так не чинити, але мене вона слухати не стала. А коли він дізнався, то втік, було надто пізно. Якось вночі до мене у двері постукали.То була подруга, я розхвилювалася і впустила її. Потім мовила: – Що ти тут робиш, Раїсо? Ми ж післязавтра тебе з донькою забрати повинні? А вона лише мовчки дивилася на мене. Як я шкодую про той вечір
В кожної людини життя складається по-різному, у всіх різні долі та шлях. Буває знаєш людину все життя одною, довіряєш їй до останнього, ділиш з нею останню крихту хліба,

You cannot copy content of this page