Navigate
X

Ще я такого не бачила, щоб заробітчанка хотіла своє золото продавати. Тамаро, ти ж лише нещодавно з-за кордону повернулася, – не могла стримати своїх емоцій Ольга. – Вибач, я просто до тебе, як до рідної сестри спочатку прийшла. Я знаю, як тобі завжди подобалися мої прикраси. Але якщо тобі їх не треба, то я в ломбард піду, – заметушилася Тамара і стала збирати свої ювелірні вироби зі столу. Ольга дивилася на свою сестру, горе-заробітчанку, і не могла зрозуміти, як людина, яка 22 роки гарувала за кордоном, тепер залишилася без засобів для існування

– Ще я такого не бачила, щоб заробітчанка хотіла своє золото продавати! Тамаро, ти ж лише нещодавно з-за кордону повернулася,…

user2

Валентино, відчиняй, я тобі листа принесла, – каже мені поштарка і так якось хитро посміхається. А я йду до хвіртки і перебираю в голові думки, хто б це міг мені написати. Я взяла в руки конверт, і ледь не обімліла – це була моя рідна донька Юля, і вона першою мене відшукала після довгих років розлуки. Зізнатися чесно, я від життя вже нічого доброго не чекала. Все якось стрімко покотилося вниз, і в підсумку в передпенсійному віці я залишилася без роботи і без житла, а також без засобів для існування. Та я не нарікала на долю і нікого не винила, хіба що себе

– Валентино, відчиняй, я тобі листа принесла, – каже мені поштарка і так якось хитро посміхається. А я йду до…

user2

Вона що, сама не розуміє, що вона нам заважає? – каже зять моїй доньці, думаючи, що я їх не чую. – Денисе, а куди вона піде? Та й зрештою, це її квартира. Як я мамі скажу, що вона зайва у своєму домі? – моя Олена намагалася знайти золоту середину у вирішенні цієї проблеми. З їхнього діалогу я зрозуміла, що моє повернення додому їх не тішило, бо вони вже звикли жити самі

– Вона що, сама не розуміє, що вона нам заважає? – каже зять моїй доньці, думаючи, що я їх не…

user2

Мамо, я приїхав, зустрічай сина, – не встиг Михайло вийти з своєї машини, як став горлати, як колись в дитинстві, на всю вулицю. Чого галасуєш? Скільки років минуло, а нічого і не змінилося, – Михайло почув голос позаду. Він відразу його впізнав, це був сусід, дядько Іван. Годі вам, дядьку Іване, я маму шукаю. Ви не знаєте де вона? – Михайло підійшов до літнього сусіда і подав йому руку. Іван опустив голову, стало помітно, як його обличчя змінилося, а голос став м’якшим. – Бачу, синку, що ти нічого не знаєш

– Мамо, я приїхав, зустрічай сина, – не встиг Михайло вийти з своєї машини, як став горлати, як колись в…

user2

Коли я вийшла на пенсію, то зрозуміла, що цих грошей мені точно не вистачить. Тоді я і насмілилася вперше в житті попросити сина, щоб він мені фінансово допоміг. Якось я йому зателефонувала, попросила, щоб він приїхав до мене як матиме час, мовляв, є розмова. Син пообіцяв, що приїде ввечері, і я стала його чекати. Коли я відчинила двері, то на порозі стояв не лише син, але і його новоспечена дружина. Я засмутилася дуже, адже розуміла, що в присутності невістки мені буде незручно просити гроші у сина. Син відразу помітив, що я засмучена, і поспішив мене заспокоїти: – Мамо, тепер Іра – член нашої родини, у мене від дружини секретів немає, тому все кажи прямо як є

– Юстино, але ж у тебе є син, чому ти йому не зателефонуєш, не попросиш допомоги? – питає мене сусідка,…

user2

Приїхали ми десь о десятій годині ранку, мали прибути швидше, але довго стояли на кордоні. Водій допомагає мені сумки заносити. Я була впевнена, що чоловіка уже немає вдома в такий час, але я почула чиїсь голоси, і впевнено відчинила двері. І яким же було моє здивування, коли я побачила у себе на кухні незнайому мені жінку, яка спокійно розливала холодець по тарілках. У мене від побаченого дар мови пропав. Вона навіть посміла мене запитати, хто я і що мені треба. – Я – господиня цього дому. А от хто ви? – я ледве себе стримувала. На це вийшов з кімнати і мій чоловік

– На Великдень, мамо, приїдеш. Чого тобі кататися туди-сюди? – заявила мені донька, коли я їй зателефонувала і повідомила, що…

user2

І що, Ларисо, ти ось так просто перекреслиш 20 років нашого спільного сімейного життя? – Микола стояв під дверима нашої квартири, сподіваючись, що я його зараз впущу. – Дозволь нагадати тобі, що це не я, а ти все перекреслив, – кажу. Мій колишній чоловік раптом подарував мені невеликий букет конвалій, і коробку цукерок, і знову став проситися: – Впусти мене, давай поговоримо як дорослі люди. Я ж не просто так прийшов

– І що, Ларисо, ти ось так просто перекреслиш 20 років нашого спільного сімейного життя? – Микола стояв під дверима…

user2

Батьки Олександри на пенсію вийшли не так давно, на життя не вистачає, от і порахувала Олександра все добре і вирішила, що буде перераховувати своїм батькам щомісяця по 2 тисячі гривень. Мама відразу відмовилася, мовляв, не хоче, щоб донька гроші витрачала на них. А потім якось сама подзвонила, плакала і попросила 15 тисяч гривень на картку скинути їй

Тато й мама Олександри вже давно немолоді люди, отримують пенсію. Їм обом зараз дуже непросто, адже пенсія мізерна, на комунальні,…

Z Oksana

Це не серйозно, мамо. Розумієш, батьки Віталія – дуже заможні люди, вони йому квартиру подарували, коли почули, що він одружитися збирається. Тоді продай своє радянське золото, воно тобі не так вже і потрібне, просто пилиться в шкатулці, – зробила ділову пропозицію Зоряна. Я б, звичайно, з чистою душею рада була б допомогти своїй дитині, але у мене і справді немає грошей. Є золото, кілька прикрас, які мені чоловік купив ще колись давно, на початку нашого сімейного життя. Вироби красиві і доволі масивні, але як каже дочка, уже давно не модні. Та продати я їх не можу, бо вони дорогі мені як пам’ять

– Зорянко, ну як же не їхати? Я ж твоя мама, і весілля – це ж раз у житті, –…

user2

Дуже довго Анастасія відкладала гроші на те, щоб купити автомобіль. На новий їй не вистачало, але на гарний позашляховик якому вже років 5 вона собі дозволити могла. Переглянула всі сайти і такий знайшла. Довелося за ним їхати далеко в маленьке село, але її тішила лише одна думка, що зекономить вона добре. Але склалося зовсім не так

Статний та кремезний чоловік в потертій куртці та великих черевиках уважно поглядав у вікно машини, де сиділи Анастасія та Артем.…

Z Oksana