fbpx
Без рубрики
10 помилок, які зламають життя твоєї дочки: застереження психолога

Популярний психолог Михайло Лабковський розповідає про 10 пунктів виховання, які можуть зламати життя твоєї дочки

Михайло Лабковський – практикуючий психолог з 30-річним стажем, а останні 20 років ще й теле- і радіоведучий. Його лекції більше схожі на публічні консультації. Він абсолютно впевнений, що жити потрібно так, щоб було приємно; а щоб було приємно, робити потрібно тільки те, що хочеться, а чого не хочеться – не робити. І сам він так живе.

У цій статті Михайло Лабковський розповідає про 10 пунктів виховання, які можуть зламати життя твоєї дочки:

  • Перша і найсерйозніша помилка, яку здійснюють багато мам і бабусь, виховуючи дочку і, відповідно, внучку – це програмують її на якийсь обов’язковий набір навичок і якостей, якими та повинна володіти.

“Ти повинна бути милою”, “Ти повинна бути поступливою”, “Ти повинна подобатися”, “Ти повинна навчитися готувати”, “Ти повинна”. У самому умінні готувати немає нічого поганого, але у дівчинки формується хибне мислення: ти будеш мати цінність, тільки якщо будеш відповідати набору критеріїв. Тут набагато ефективніше і без травм для психіки спрацює особистий приклад: давай разом зваримо смачний суп. Давай разом приберемо дома. Давай разом виберемо тобі зачіску. Побачивши, як мама щось робить і отримує від цього задоволення, дочка захоче навчитися цьому. І навпаки, якщо мама ненавидить якусь справу, то скільки б вона не повторювала, що цьому треба вчитися, у дівчинки буде підсвідоме відторгнення до процесу. А насправді все, чого потрібно, дівчинка все одно навчиться рано чи пізно. Коли їй самій це стане необхідно.

  • Друга помилка, яка часто зустрічається у вихованні дочок – це важке, засуджуюче ставлення до чоловіків і “близькості”, яке їй транслюється матір’ю.

“Їм всім одного треба”, “Дивись, поматросить і кине”, “Головне – в подолі не принеси”, “Ти повинна бути недоступною”. В результаті дівчинка росте з відчуттям, що чоловіки – це агресори і насильники, що “близькість” – це щось брудне і погане, чого варто уникати. При цьому її тіло з віком почне посилати їй сигнали, почнуть вирувати гормони, і це внутрішнє протиріччя між забороною, що виходить від матері, і бажанням, що йде зсередини, теж дуже травматично.

  • Третя помилка, яка дивним чином контрастує з другою – ближче до 20 років дівчинці повідомляють, що її формула щастя складається з “вийти заміж і народити”.

Причому в ідеалі – до 25 років, інакше буде пізно. Вдумайся: спочатку в дитинстві їй говорили, що вона повинна (список), щоб вийти заміж і стати мамою, потім кілька років їй транслювали думку про те, що мужики – козли, а “близькість”- бруд, і ось знову: вийди заміж і роди. Це парадоксально, але часто саме такі суперечливі установки матері озвучують дочкам. Результатом стає страх перед стосунками як такими. І серйозно зростає ризик втрати себе, втрати зв’язку зі своїми бажаннями і усвідомлення, чого ж насправді хоче дівчина.

  • Четверта помилка – це гіперопіка.

Зараз це велика біда, матері все частіше прив’язують дочок до себе і оточують такою кількістю заборон, що страшно стає. Гуляти не ходи, з цими не дружи, телефонуй мені кожні півгодини, де ти знаходишся, чому запізнилася на 3 хвилини. Дівчаткам не дають ніякої свободи, не дають права приймати рішення, тому що ці рішення можуть виявитися помилковими. Але це нормально! У 14-16 років у нормального підлітка йде процес сепарації, він хоче все вирішувати сам, і (за винятком питань життя і здоров’я) йому потрібно давати таку можливість. Тому що якщо дівчинка виросте під маминим каблуком, вона утвердиться в думці, що вона істота другого сорту, нездатна до автономного існування, і за неї все і завжди будуть вирішувати інші люди.

  • П’ята помилка – формування негативного образу батька.

Неважливо, присутній батько в родині або мати ростить дитину без його участі, неприпустимо перетворювати батька в демона. Не можна говорити дитині, що його недоліки – це погана спадковість по батьківській лінії. Не можна очорняти батька, яким би той не був. Якщо він і насправді був “козел”, то матері варто визнати і свою частку відповідальності за те, що вона вибрала саме цю людину в батьки своїй дитині. Це була помилка, тому батьки розлучилися, але не можна переважувати на дівчинку відповідальність за того, хто взяв участь в зачатті. Вона тут точно не винна.

  • Шоста помилка – тілесні покарання.

Звичайно, бити не можна ніяких дітей, ніколи, але варто визнати, що дівчаток це травмує сильніше. Психологічно дівчинка швидше скочується з нормальної самооцінки в позицію приниженого і підлеглого. А якщо фізичне покарання йде від батька – це майже напевно призведе до того, що в партнери дівчинка вибиратиме агресорів.

  • Сьома помилка – недохвалювання.

Дочка повинна рости, постійно чуючи, що вона найкрасивіша, найулюбленіша, найбільш здібна, най-най. Це сформує здорову, нормальну самооцінку. Це допоможе дівчинці вирости з почуттям задоволення собою, прийняття себе, любові до себе. Це запорука її щасливого майбутнього.

  • Восьма помилка – з’ясування відносин при доньці.

Ніколи батьки не повинні влаштовувати сварки при дітях, це просто неприпустимо. Особливо якщо мова йде про особисті якості матері і батька, взаємних звинуваченнях. Дитина не повинна цього бачити. А якщо вже так сталося, батько й мати повинні вибачитися і пояснити, що не впоралися з почуттями, посварилися і вже помирилися, і головне – дитина тут ні при чому.

  • Дев’ята помилка – неправильне проживання пубертату дівчинки.

Тут дві крайності: дозволити все, аби не втратити контакт, і заборонити все, щоб “не втратити”. Як то кажуть, обидва гірше. Єдиний спосіб подолати цей важкий для всіх період без жертв – твердість і доброзичливість. Твердість – у відстоюванні меж дозволеного, доброзичливість – в спілкуванні. Для дівчаток в цьому віці особливо важливо, щоб з ними багато говорили, розпитували, відповідали на ідіотські питання, ділилися своїми спогадами. І реагувати спокійніше, і ніколи не використовувати ці розмови проти дитини. Якщо цього не зробити зараз – близькості вже не буде ніколи, а виросша дочка скаже: “Я ніколи не довіряла матері”.

  • Нарешті, остання помилка – невірна установка на життя.

Дівчаткам ні в якому разі не можна говорити, що її життя повинно мати якісь пункти. Заміж, народити, схуднути, не погладшати і так далі. Дівчинку треба налаштовувати на самореалізацію, на вміння слухати себе, на можливість займатися тим, що їй подобається, що у неї виходить, на задоволення від самої себе, незалежність від чужих оцінок і громадської думки. Тоді виросте щаслива, гарна, впевнена в собі, готова до повноцінних партнерських відносин жінка.

Читайте також: НА ЯКОМУ БОЦІ КОРИСНО СПАТИ І ЧОМУ

Джерело

facebook