Україна
Які свята в Україні мають залишитися вихідними

Після подій в Дніпрі, власне, по всій Україні на “День перемоги” ідея скасували вихідний день 9 травня (зробивши натомість вихідним 8 число) набуває все більшої підтримки. Але ті, хто підтримують цю ідею, забувають про один важливий момент. А чи взагалі потрібні “свята з вихідним днем”?

Давайте згадаємо, які свята в Україні 2017 року є одночасно і вихідними днями. Міжнародний жіночий день, День міжнародної солідарності трудящих, День перемоги, День Конституції, День захисника України. Так, тут не всі свята, я навмисне зробив саме таку вибірку – і зараз поясню, чому.

Скажіть, будь ласка – якщо 8 березня стане робочим днем, вам щось завадить привітати коханих, улюблених, рідних жінок? Чи сходити 9 травня до могили невідомого солдата? Чи – якщо святкуєте – випити чарчину за Конституцію України? Підозрюю, що ні. У всіх нас є дні народження, і ніхто нікому не робить на робочому місці вихідний у цей день. Але якось рідня примудряється вітати вас, телефоном чи увечері зайти в гості, або в кінці кінців дочекатися вихідних.

Перераховані мною свята є такими, які з практичної точки зору не потребують вихідного дня. А от, скажімо, Новий рік потребує – можливо, не тільки 1, а й 2 січня. Оскільки всі святкують вночі, потім поки відіспалися, а вже й ранок 2-го – куди тут на роботу. Чи, скажімо, Великдень (я б ще додав поминальну неділю) – це свято, коли багато людей роз’їжджаються по країні, до рідні, батьків. Звісно, за 2 стандартних вихідних цього не зробиш. Тому тут просто логічно повинен бути ще один неробочий день.

Тобто – є свята, де не з якихось ідейних міркувань, а винятково з практичного боку вихідний потрібен. А всі ці “травневі” чи “8 березня”… Хочете? Поважаєте? Святкуйте. Після роботи. Квіткові крамниці працюють і після 18:00, меморіали загиблим у Другій світовій не закриваються на вечір. Приходьте, вітайте, поминайте. Ніхто нікому не забороняє. (Крім обмежень, визначених законодавством – я про радянсько-комуністичну символіку.)

Єдиний ідеологічний виняток я б зробив для Дня Незалежності. Це все-таки головне свято країни, свято існування нашої держави – тому цей день повинен бути особливим. В тому числі й через свою неробочість. Для всіх інших повинне бути винятково прагматичне підґрунтя. Вам для того, щоб згадати про Кобзаря, прочитати пару його віршів чи принести квіти до пам’ятника – потрібен цілий вихідний день? Не думаю. Якось люди і без вихідного на 9 березня до сьогодні шанують пам’ять і значення Тараса Шевченка.

У всій цій логіці є один момент, який багатьох не задовольнить. “Якщо залишити лише День Незалежності та кілька похмільних/дорожніх вихідних, то вийде, що у людей просто відберуть ті й так скромні 11 зайвих вихідних днів – а це не по-людськи”. Згоден. В Україні не так вже й багато цих вихідних, якщо порівнювати з іншими країнами, в тому числі й розвиненими. Але я й не пропоную забирати вихідні дні. Як же їх залишити? Та дуже просто – додайте по одному вихідному до останнього вік-енда місяця – зробіть неробочими п’ятницю чи понеділок. І гуляйте собі на здоров’я.

Але не прив’язуйте вихідні до свят. Це й так перетворює ці свята на профанацію – хто там згадує про “солідарність трудящих”, для людей це лише привід напитися і поїсти шашликів на природі. От і їжте – але без псевдоідеологічного камуфляжу. До того ж, в будень ніхто не дозволить перекривати центральні вулиці міст для різноманітних маршів – “трудящих” чи “ветеранів”. Значить, ці дні проходитимуть спокійніше. Ще один плюс для нашої до біса неспокійної в останні роки країни. І непотрібної ідеологічності позбавимося, і кількість заворушень зменшиться.

Читайте також: ЧОМУ 12 ТРАВНЯ НАЗИВАЮТЬ ДНЕМ ДЕВ’ЯТИ ЦІЛИТЕЛІВ, І ЩО ЗРОБИТИ, АБИ СТАТИ ЗДОРОВИМ

Джерело.

Реклама

Related Post

facebook