Регіональні освітні установи не можуть набрати достатню кількість учнів
Українські випускники шкіл та їхні батьки готуються до вступної кампанії до вищих навчальних закладів. 16 червня закінчилася основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання, результати якого багато в чому визначать, куди зможуть вступити абітурієнти, пише Сегодня.
Сама вступна кампанія стартує з 12 липня. Але, крім результатів ЗНО, важливим фактором при виборі вишу для багатьох залишається ціна питання.
Згідно з вітчизняним законодавством, виші мають право щорічно підвищувати ціни на контрактне навчання в межах інфляції. Тобто, в цьому році вища освіта може подорожчати на 12%.
Менеджер з аналітичної роботи проекту ЄС “Національний Еразмус + офіс в Україні” Жанна Таланова запевняє, що подорожчання не уникнути. “З об’єктивних причин, зокрема, через зростання комунальних тарифів, навчальні заклади підвищать вартість своїх послуг. Але йдеться про незначне подорожчання – не більше ніж на 10%”, – вважає вона.
Самі виші перспектива переписувати цінники не дуже тішить.
“У найбільш престижних університетах вартість навчання і так гранично висока. Вони навряд чи будуть її ще підвищувати. Торік у КНУ ім. Т. Шевченка та” Києво-Могилянської академії “навчання, наприклад, юристів вже коштувало близько 30 тис. грн на рік “, – пояснює Таланова.
Зростання цін може цілком відлякати абітурієнтів. “Загальна їх кількість і так з року в рік зменшується через демографічні проблеми в країні”, – пояснив керівник відділу освіти, аналітик центру CEDOS Єгор Стадний.
Зростання цін повинна стримати, на думку експерта, і конкуренція на освітньому ринку. Вишів в Україні явно більше, ніж потрібно.
Стадний підкреслює – освіта в Україні в останні роки і так дорожчала значно повільніше, ніж інші послуги і товари. “Щоб не втратити абітурієнтів і, відповідно, джерела доходу, виші просто бояться підвищувати ціни”, – констатував він.
“Торік багато регіональних вузів недобрали абітурієнтів навіть на бюджетну форму навчання. І чим далі від столиці, тим сильніше відчувається дефіцит учнів. Тому регіональні інститути точно не зможуть підняти ціну навіть на 5%”, – пояснює Жанна Таланова.
За словами проектного менеджера Pro-Consulting Олени Свириди, кількість приватних вишів на початок 2016/2017 навчального року скоротилася на 2 і склала 78 навчальних закладів. Державних закрилося більше – 12, і тепер їх 196.
Єгор Стадний каже: щоб хоч якось компенсувати стримування цін, навчальні заклади намагаються набирати побільше груп, причому беруть практично всіх, хто приходить, незалежно від рівня підготовки.
Навіть якщо за результатами ЗНО рівень потенційного абітурієнта буде дотягувати хіба що до найближчого ПТУ, за гроші його з радістю приймуть не в один інститут. Щоправда, доведеться покататися. “Не вступивши до столичного вишу, можна поїхати далі, по регіонах. У підсумку десь так візьмуть”, – впевнена Таланова.
За словами Олени Свириди, можливостей здобути вищу освіту безкоштовно за останній рік стало менше.
Кількість бюджетних місць за останній навчальний рік скоротилася на 5%.
а даними Pro-Consulting, в 2016 році питома вага студентів, які вступили до вишів на бюджетні відділення, склала 47%, на контрактні – 45,8%. “Причому, навчання на контракті в престижному державному виші може коштувати значно дорожче, ніж у приватному інституті”, – пояснює Таланова.
За словами Свириди, вартість навчання на контракті зараз у середньому коливається від 10 до 40 тис. грн на рік, залежно від напряму і форми навчання. Найдорожчими спеціальностями є правознавство (до 40 тис. грн на рік), економічні напрями і менеджмент (до 29 тис. грн на рік) і медицина (стоматологія – понад 33 тис. грн на рік).
У регіональних інститутах ціни інші. Ті ж юридичні факультети готові вчити за 12-15 тис. грн на рік, додає Таланова.
Показово, що професії юриста та економіста не виходять з моди вже який рік, незважаючи на те, що кадровики в один голос заявляють – така кількість фахівців нашому ринку праці не потрібна. І цей рік, судячи з усього, не стане винятком.
Фізика без лірики
Експерт з питань освіти Андрій Черних розповідає, що торік для участі в ЗНО зареєструвалося понад 250 тис. осіб. Випускників шкіл з них – трохи більше 190 тис. ос.
Цього року бажаючих скласти ЗНО менше. Загальна кількість заявок, у порівнянні з попереднім роком, скоротилася на 8%, а від випускників шкіл – на 5%. Найбільше, за словами Черних, зареєструвалося на тести з української мови та літератури, історії та математики. У порівнянні з минулим роком стало більше охочих пройти тести і з біології і географії. Найбільш непопулярними предметами – менше 7% заявок – виявилися фізика і хімія.
Свирида наводить дані Держкомстату, де топ-5 найбільш популярних освітніх напрямів, виходячи з кількості прийнятих студентів у 2016 р., виглядає наступним чином:
- управління та адміністрування,
- освіта,
- право,
- інформаційні технології,
- соціальні та поведінкові науки.
Стадний підкреслює – список популярних спеціальностей в українських вишах в останні кілька років не змінюється. Втім, в минулому році в рейтинг потрапив туризм. “Не виключено, що в цьому році інтерес тільки зросте”, – зазначила Жанна Таланова.
Втім, потік вступників на той чи інший напрямок багато в чому залежатиме ще і від результатів ЗНО. Абітурієнти, які отримали високі бали по конкретному предмету, підуть вчитися на найпрестижніші спеціальності, а ті, чиї результати виявляться нижчими, будуть змушені задовольнятися менш популярними напрямками.
“Візьмемо, наприклад, біологію. За результатами ЗНО, ті, хто знає предмет краще, підуть наприклад, в медицину і біологію. А інші зможуть вступити хіба що на аграрні спеціальності, ветеринарну медицину тощо. Кращі знавці математики підуть на ІТ, а гірші – на механічну або електричну інженерію “, – пояснив Стадний.
Читайте також:
