Кримінал
«У бабці Дарини були такі сухі пальці, що перед тим, як красти, на них плювала…»

Зі самісінького ранку маршрутне таксі № 43 переповнене. Водій відчиняє задні двері, і мені таки вдається втиснутися всередину. У цю мить натикаюся на грізну тітку, років під 60, яка міцно тримається за поручні і не збирається просуватися по салону. За декілька хвилин та сама жінка у штучній шубі декілька разів штовхає мене у спину. Розглядаюся навколо — у вічі впадає молодий хлопець, який підозріло поводиться. А жінка на вході, здається, намагається спровокувати конфлікт в автобусі, аби відвернути увагу пасажирів. І тут мене осінило: у салоні “працюють” кишенькові злодії…

Старший оперуповноважений оперативно-пошукового відділу управління карного розшуку ГУ НП у Львівській області Ярослав Дмуховський розповів, як у поліції борються з кишеньковими злодіями, і що треба робити, аби вас не обчистили як липку. За інформацією право­охоронців, кількість злочинів, які скоїли кишенькові злодії, порівняно з минулим роком збільшилася на 50%. Деякі з них виходять “на трасу” (чистять кишені у маршрутному таксі) через день, інші — раз на місяць. Свою жертву вираховують ще на зупинці. Якщо злодій побачить, куди ви поклали гаманець чи телефон, свого не упустить…

“Зранку ми розбиваємо місто на декілька секторів і виїжджаємо по маршрутах, — розповідає капітан Ярослав Дмуховський. — Коли бачимо кишенькового злодія, вичікуємо, коли вчинить крадіжку, і затримуємо на гарячому. Головне, аби вкрадений гаманець злодій тримав у руках. У такому випадку справу можна довести до суду. Зі ста злочинів п’ятнадцять розкриваємо по гарячих слідах”. Начальник управління карного розшуку Львівщини Сергій Богданов каже, суди дуже лояльні до кишенькових злодіїв, не вважають такі злочини тяжкими. “Якщо кишеньковий злодій попадається перший раз, як правило, йому призначають штраф — 800 грн. У нього залишається друге і третє “життя” (якщо попадеться втретє, ймовірно, що сяде за ґрати. — Авт.). Але буває, що ми ловимо злодія і п’ятий, і шостий раз, а їх все одно не засуджують”.

Нарікають правоохоронці і на справи, в яких йдеться про квартирні крадіжки. Поліцейські зазвичай вимагають, аби крадіям призначили максимальну заставу, а суд просить 25 тисяч грн. “Для квартирного злодія — це копійки, — упевнений Сергій Богданов. — Злодій сплачує заставу — і до суду вільний. І не факт, що суд пізніше його арештує. Швидше за все, йому дадуть умовно”. Ще одна проблема, з якою стикаються поліцейські, це ломбарди, які приймають крадені речі. Боротися з цією практикою — складно.

Реклама

Як розповідають правоохоронці, 90% кишенькових злодіїв — це раніше засуджені. Трапляється, свою жертву злодій обчищає ще на дверях (під час посадки в автобус). Той, хто не встигає це зробити, їде зупинку-дві і за той час викрадає усе цінне. Буває, в автобусі орудують по дві-три “бригади”. “Хлібні” маршрути — коли студенти повертаються додому, люди їдуть на вокзал…

Якщо раніше злодії розрізали сумки бритвою, тепер цього не роблять. Один може вас відволікати: дихати перегаром або весь час падати на вас. А його поплічник зробить свою чорну справу. Може взяти вас за одне плече, ви повертаєтеся, з іншого боку — кишеня «вільна». Викрадене злодії часто ховають за пояс, під пахву або закидають у капюшон, якщо працюють без “підсобників”. Якщо їдете у маршрутці — сумку тримайте перед собою!

Як розпізнати кишенькового злодія? “Крадуть і наркомани з вигляду, і “порядні” люди, одягнені у добротне пальто. Ніколи не скажете, що це злодій.

“Працюють” кишенькові не лише у маршрутках чи на ярмарках, а й у кафе та ресторанах. Сідаєте з другом за столик, вішаєте куртку на стілець. Злодій вмощується за сусіднім столиком. Вішає на стілець свій одяг. І через рукав своєї куртки обчищає ваші кишені.

Читайте також: НЕ КОЖЕН ЗМОЖЕ ВІДГАДАТИ ЦЮ ЗАГАДКУ: ПОДИВИСЯ НА КАРТИНКУ І ЗНАЙДИ ЗЛОЧИНЦЯ

Як діяти, якщо ви стали жертвою кишенькових злодіїв? Треба викликати поліцію. Якщо ви у маршрутці, попросіть водія зачинити двері. І не мовчіть, що вас обікрали. Голосно кричіть! І обов’язково знайдіть свідків, які можуть усе підтвердити. Часто люди уникають цього. Бачать злочин і мовчать. Мовляв, судова тяганина, навіщо мені це все потрібно? Та завтра на місці потерпілого можете опинитися і ви. А злодії ще ті психологи, знають, кого можна залякати, а з кого “витиснути” жалість (мають навіть свою розвідку, контактують один з одним). Розповідатимуть вам, до прикладу, плаксиву історію про хвору дитину…

Джерело.

Реклама

Реклама

Реклама

Related Post

facebook