Здоров`я
Перші кавуни: як не отримати “хімію” чи інфекцію

На ринках і в супермаркетах Києва почали масово продавати кавуни. Слідом за цим користувачі соцмереж повідомили про випадки підвищеного вмісту нітратів у ранніх плодах.

Про те, наскільки сьогодні безпечно вживати баштанні, про контроль за їх якістю та малоприємні особливості розповідає “Обозреватель”.

Небезпека №1: нітрати

Всі “скороспілки” потребують форсованих заходів, аби поскоріше вродили. І тут йдеться про підживлення азотистими добривами, що містять нітрати. Останні, потрапляючи разом з м’якоттю кавуна або дині в організм, перетворюються на небезпечні для здоров’я речовини – нітрати. Так, для отруєння кавуном, у якого рівень нітратів перевищує норму, скажімо, в три рази, дорослій людині досить з’їсти за раз 2,5-3 кілограми м’якоті, дитині – кілограм.

У разі “передозу” у потерпілого виникають болі в животі, підвищена температура, слабкість, ломота. Погодьтеся, наслідки не з приємних. Але, з огляду на те, що в минулому і нинішньому році, за даними Держпродспоживслужби, в медустановах столиці не зафіксовано жодного випадку отpуєння нітратами, свідчить про те, що постраждалі переносять наслідки отруєння відносно безболісно і в домашніх умовах.

Яку допомогу надавати в разі отруєння нітратами? Насамперед медики радять напоїти хвоpого розчином марганцівки або сольовим розчином, і допомогти викликати блювоту – так людина звільнитися від шкідливих речовин, які ще не встигли засвоїтися. Потім необхідно прийняти будь-який абсорбуючий засіб, краще активоване вугілля, і викликати швидку.

До речі, вчені стверджують, що визначити вміст нітратів в кавунах, динях та інших “дарах полів” без лабораторних досліджень практично неможливо. Всі народні засоби, а також споживчі нітратоміри не дадуть об’єктивних даних.

Небезпека №2: бактерії

Далеко не всі знають, що в разі неправильного вживання баштанних можна підчепити сальмонельоз – гостру кишкову інфекцію, яка спричиняється сальмонелами. При тяжкому перебігу хвоpоби людина відчуває зневоднення, може збільшитися печінка і селезінка. Можливий також розвиток ниркової недостатності.

Як же можливо небезпечне захвоpювання в настільки нешкідливих плодах? Як розповів доктор сільськогосподарських наук, професор Національного університету біоресурсів і Білоцерківського національного аграрного університету Зеновій Сич, причиною всьому гниль, яка утворюється в нарізаних баштанних. При “вдалому” збігу обставин (пил, пригрів) м’якоть починає гнити. “В результаті м’якоть стає середовищем для розвитку мікроорганізмів, в тому числі, для сальмонел”, – розповів Зеновій Деонізович.

Нарватися на таку біду можна, купуючи у торговців половинки і четвертинки кавунів і динь. “Тому я б з побоюванням дивився на плоди які ріжуть і продають, в першу чергу біля доріг, і радив би їх не купувати”, – розповів Сич. При цьому він зазначив, що половинки кавунів, які реалізуються в супермаркетах, небезпеки не становлять, оскільки їх накривають плівкою і температура в приміщенні, завдяки кондиціонерам, підтримується відносно невисока.

Учений також зазначив, що в групі ризику напівпідгнилі баштанні, адже навіть якщо зрізати зіпсовану частину плода, “здорова” все одно буде заражена бактеріями і результатами їх токсичної діяльності, оскільки ті курсують по “судинній системі” кавуна і дині.

Де купувати?

Щоб уникнути ризиків отруїться настільки улюбленими багатьма українцями кавунами і динями, купувати їх потрібно в офіційних місцях реалізації. Як розповів заступник голови КМДА Геннадій Пліс, це можуть бути торгові мережі, а також агропромислові ринки, де держслужби постійно перевіряють у реалізаторів документи на партії кавунів і динь, товарно-транспортні накладні (ТТН), сертифікатами відповідності, видані суб’єктам господарювання регіональними або іншими акредитованими лабораторіями.

Як ка[ають за “хімію”

У разі підвищеного вмісту нітратів у баштанних, за словами начальника Держпродспоживслужби в Києві Олега Рубана , складають акт про недопущення умовно придатних кавунів і динь (тобто перевищення нітратів на 20-50%) до реалізації на ринку. Адміністрація в свою чергу не надає реалізаторам торгові місця.

“Щодо супермаркетів. Перевіряється наявність ТТН, сертифікати відповідності, де вказаний вміст нітратів й інші показники безпеки баштанних культур. Контроль покладено на операторів ринку (власників торгового закладу) і уповноваженого фахівця Об’єднання ветеринарної медицини”, – розповів Олег Миколайович.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: СКІЛЬКИ ЧАСУ ПОТРІБНО СПАТИ, ЩОБ ПОЧУВАТИСЬ ЩАСЛИВИМИ

Реклама

Related Post

facebook