fbpx

Ми вирішили, що в батьківський будинок переїде жити моя дочка Оксана зі своїм чоловіком. І брат, і сестра були з цим згодні – адже віддають будинок рідній племінниці, але потім брат передумав

В нашій родині склалася неоднозначна ситуація з поділом спадщини. У мене є сестра Ярослава і брат Іван. Ярослава з своєю сім’єю вже більше 20 років живе в Польщі. Я живу в 100 кілометрах від села, де живуть мої батьки. А Іван живе в 50 кілометрах від батьків.

Розлетілися ми з сімейного гнізда досить рано. Батьки все життя самі прожили. Я їм найбільше допомагала, майже щотижня приїжджала, бо сестра за кордоном, а невістці немає діла до наших батьків. Брат підтримував дружину і приїжджав додому лише по великих святах.

Коли не стало наших батьків, нам у спадок залишився їхній будинок. Будинок знаходиться в маленькому селі. Ми вирішили не продавати дім батьків, в якому ми народилися, а зберегти його як родинне гніздо. Кожному з нас належала 1/3 будинку. Кожен з нас трьох на той час був забезпечений житлом.

Тому ми вирішили, що в цей батьківський будинок переїде жити моя дочка Оксана зі своїм чоловіком. Вони жили в одному селі з нашими батьками, але знімали будинок. І брат, і сестра були з цим згодні – адже віддають будинок рідній племінниці.

Але через п’ять років Іван раптом зажадав свою частку за будинок. До того часу моя дочка зі своїм чоловіком намагалися утримувати будинок в порядку, витратили чималу суму на його ремонт.

Моя сестра Ярослава подарувала свою частину будинку моїй дочці. А ось брат зажадав, щоб Оксана викупила у нього частину будинку. Я розумію, що він має повне право на спадщину, але грошей у моєї дочки і зятя немає, щоб викупити третю частину будинку. Кредит їм не дали, позичити їм нема в кого.

Справа в тому, що у Оксани та її чоловіка є ще кілька незакритих кредитів. Ми допомогти нічим не можемо: адже ми з чоловіком вже пенсіонери і у нас дуже маленькі пенсії. А нам потрібно терміново знайти гроші, щоб віддати їх Іванові.

Я просила брата подарувати третю частину будинку своєї дочки, але він відмовився. Я не знала, як допомогти доньці. А минулого тижня мені зателефонувала Ярослава. Я поскаржилася їй на Івана, мовляв, у нього є дім, він добре забезпечений, чому він зараз згадав про свою частку.

Сестра мене заспокоїла і сказала, що сама викупить у брата його частину, а потім все перепише на Оксану. Я запитала, чому вона хоче так зробити? А сестра відповіла, що нашим батькам приємно було б знати, що в їхній дім не занепав, а наш рід продовжує там жити. Вона впевнена в тому, що Оксані вдасться зберегти наше родинне гніздечко, тому і хоче допомогти.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page