fbpx

«Ірина Мукoїда сама не прийшла туди, де її знайшли мeртвoю»: нові докази криміналістів, які спростовують версію слідства

Експерт-криміналіст телепроекту «Слідство ведуть екстрасенси» переконана, що 17-річну дівчинку на околицю дороги у Вишнівці, де її знайшли мeртвою 26 червня, привезли та викинули, а не вбuли на місці, як на тому наполягає офіційне слідство. Наталія Костилєва наводить дані із протоколу огляду місця події, де немає жодного слова про сліди від взуття ні Ірини, ні підозрюваного Василя Гнатюка.

«Зверніть увагу, шановна громадськість на те, що маємо лише два відбитки взуття і, виходячи з фотографій, жоден з відбитків не належить Ірині Мукоїді. Підошва її босоніжок була рифлена і таких відбитків немає. Висновок: Ірина не приходила на це місце сама!

І це ще не все, вилучене у Василя Гнатюка взуття – кросівки, в яких він був в ту ніч, теж не співпадають із відбитками підошов, знайдених на місці, де було тіло Іринки. Робимо висновок: Василя на цьому місці не було, або він літав, або прийшов туди із віником», – написала Костилєва.

Читайте також: МЕШКАНЦІ ВИШНІВЦІВ ЗНОВУ ЗАБЛОКУВАЛИ ДОРОГУ: ВИМАГАЮТЬ ВІДПУСТИТИ ВАСИЛЯ ГНАТЮКА І ШУКАТИ СПРАВЖНІХ ВБUВЦЬ ІРИНИ МУКОЇДИ

Також додає, що опитавши свідків, які були на місці події, дізналася, що один зі знайдених відбитків взуття належить лікарю швидкої допомоги, який підходив аби пересвідчитись, що дівчинка мeртва.

«Усі ці факти ще раз підтверджують, що місце злочину – це не місце, де знайшли тіло Ірини Мукоїди. Отже, маємо автівку і відсутність слідів взуття на вологій землі, відсутність слідів боротьби, крoві, окрім, як під тілом дівчинки і то, не великої кількості, згідно з тими рaнами, які їй нанесли», – йдеться у повідомленні.

Наталія Костилєва також уточнила, що оприлюднює усі надіслані їй матеріали, керуючись законом «Про інформацію». Окрім того, жодних паперів щодо нерозголошення знайденої під час розслідування інформації і таємниці слідства ні вона, ні канал СТБ не підписували. А джерела, які надали їй інформацію, має право не оприлюднювати.

Джерело. 

You cannot copy content of this page