Політика Ердоган
Ердоган допомагає Путіну обійти Україну чи закопати гроші?

Підписана в Стамбулі 10 жовтня міжурядова угода про спорудження газопроводу “Турецький потік” становить важливу політичну перемогу для Кремля, але стане серйозним фінансовим тягарем для “Газпрому”. Якби російський газовий монополіст був приватною компанією, націленою на прибуток, він ні за що не взявся б за цей проект. Але про економіку тут не йдеться, тут – чиста геополітика, пише DW.

Кремль плекає заповітну мрію – до кінця 2019 року, коли сплине підписаний з Києвом десятирічний договір, цілковито припинити транзит російського газу через територію України. Саме цьому надзавданню підпорядковані всі трубопровідні ініціативи Москви, що спостерігаємо останніми роками на європейському напрямку.

Читайте також: ОФІЦІЙНО: РОСІЯ АТАКУВАЛА США

Спочатку планувалося, що газ в обхід України, крім Північного потоку, піде ще й «Південним потоком», який мав складатися з чотирьох ниток сукупною потужністю 63 мільярда кубометрів на рік. Коли цей проект загальмував через порушення законодавства ЄС, Путін 2014 року домовився в Анкарі з Ердоганом пустити трубопровід в обхід України через Туреччину. Так виник “Турецький потік”.

Одначе невдовзі Ердоган охолов до цієї ідеї, і мова пішла замість чотирьох про одну-дві гілки. Стало зрозуміло, що прокачати через Туреччину всі обсяги, що проходять через Україну, не вдасться. Тож 18 червня 2015 року Москва разом з західноєвропейськими партнерами відродила на Петербурзькому міжнародному економічному форумі проект “Північний потік-2″потужністю 55 мільярдів кубічних метрів, від якого в ЄС свого часу відмовилися через непотрібність.

Читайте також: РОСІЯ СТЯГНУЛА ВІЙСЬКА ДО КОРДОНУ ЛАТВІЇ

У результаті тепер “Газпрому” заміть одного дорогого газотранспортного проекту доведеться реалізовувати на європейському напрямку два дорогих проекти: один в Чорному морі, другий в Балтиці. Причому фінансувати “Турецький потік” “Газпрому” доведеться самотужки. Так само як і “Північний потік-2”, який потребує мінімум 10 мільярдів євро інвестицій.

Якщо ж з другою ниткою «Турецького потоку» нічого не вийде (а “Газпром” не виключає такої можливості та спеціально заклав в угоду пункт про скасування її будівництва), то увесь “Турецький потік” зведеться до однієї-єдиної нитки потужністю 15,75 мільярда кубометрів. І вона буде призначатися для постачання лише західної, європейської частини Туреччини, бо основна територія цієї країни на схід від Босфору отримує газ з Росії трубопроводом “Блакитний потік”.

Читайте також: «РОСІЯ – ЦЕ ВІЧНИЙ СУСІД І ВІЧНИЙ ВОРОГ»

Справді, на транзиті можна буде зекономити, але велетенські інвестиції в прокладку труб в особливо глибоких водах Чорного моря це ще довго не окупить. Надто, коли Путін обіцяв Ердогану в Стамбулі ще й знижку на газ.

А ось з точки зору російського президента підписана угода – це значний успіх. По суті це – перший реальний успіх його великого проекту “Позбавимо Україну транзиту”.

 

Related Post