fbpx

Чому життя в США дратує. Розповідь української емігрантки

Звучить смішно, але роки тому в Києві я взяла за звичку носити з собою хусточки, а раптом нежить?Чи пляшечку з рідким милом та засіб для дезінфекції рук , наприклад, у громадських вбиральнях?Пляшку з водою, оскільки не завжди можна знайти де її купти?

Тепер я живу у США майже рік, але досі не можу позбутись цих звичок, хоча тут все це не потрібно, розповідає Марія Прус у своєму блозі для НВ.

Цікаво, але якимось чином лише за кількасот років існування «країна іммігрантів» змогла побудувати середовище, де щойно розберешся в місцевих порядках, і жити стає надзвичайно зручно.

Буває так, що ти стоїш в магазині, і хочеш розрахуватися, а в магаззині черга, як навмисне, наче перед кінцем світу, та ще й касир пішов зважувати помідори? Рішення є. В Америці покупці майже всюди шикуються до кас в одну чергу: хто у черзі перший, той іде до каси, що звільнилась. Виходить набагато швидше.

Або, наприклад, хочете мінімізувати спілкування з касиром? Є каси самообслуговування. У нас вони лише з’являються, а тут це уже давно не новина. Може, не хочете стояти в черзі за кавою в кав’ярні? Замовляйте і платіть по мобільному додатку, а в кав’ярні просто заберіть готову.

ЯКщо не любите носити готівку, то картки приймають усюди: від державних установ до звичайних ринків. І що цікаво, що чек за обід великої компанії без проблем можна розбити по стравах і напоях на стільки людей, скільки треба. Скуповуєтесь компанією на пікнік? Можете попросити касира розбити всю суму в чеку на дві-три картки.

А коли вже необхідна нова кредитка, і у вас немає часу на її оформлення, то вам відправлять її поштою. Туди ж, прямо під двері квартири або в спеціальну кімнату для посилок, зробить доставку Аmаzоn. І не треба сидіти вдома й чекати кур’єра, чи стрімголов бігти з роботи, бо оператор інтернет-магазину ніколи не може сказати точний час доставки. І ні, якщо це пристойні район і будинок, то ніхто вашу посилку не вкраде, навіть якщо вона коштує $200.

Що ж робити, якщо вам не сподобався товар або ж ви перехотіли його купляти? Завжди можна відправити посилку назад й отримати повне відшкодування. Треба просто роздрукувати спеціальний штрих-код, наліпити на коробку й віднести у найближче поштове відділення.

Із гігієною у американців окремий роман. Всі дуже дбають про чистоту рук. Тому  придумали так звані «санітайзери» для рук, які випускають навіть у формі веселих брелків на сумку. В переважно чистих і оснащених усім необхідним туалетах завжди є столик для батьків із немовлятами, а ще є спеціальні широкі й зручні кабіни для людей, що пересуваються на візку.

Неймовірно дивують американці своєю звичкою притримувати все у роті, коли руки зайняті. От бачиш дівчину, добре вдягнену, яка обома руками копирсається у своїй недешевій сумці, а в роті при цьому тримає телефон чи гаманець. А як же мікроби, які вона стерла цим самим «санітайзером» з рук, а потім повернула гаманцем у роті?

Дуже обурюють люди, які не знімають взуття в чужому домі. Причому, багаті білі американці роблять це частіше – як у себе вдома, так і в гостях.

Ніяк не можу витерти з пам’яті епізод, коли молодий ввічливий хлопець із Кремнієвої долини заліз у кросівках на білий диван друзів — без жодної поганої думки, бо просто так звик!

А ще не подобається те, як підлітки з ногами забираються на сидіння метро? Спершу в мене мало око не сіпалось. Та й узагалі американці, розбалувані власними автівками, зовсім не вміють нормально їздити у громадському транспорті. Вони ніколи не знімають рюкзаки й величезні сумки і штовхають інших, навіть не помічаючи цього.

Читайте також: “ЦЕ КРАЇНА, ДЕ ПОТРІБНО ЗАБУТИ ПРО СТPАX І ПРОСТО ПРОБУВАТИ НОВІ ШТУКИ”: УКРАЇНКА ПРО ЖИТТЯ В НОВІЙ ЗЕЛАНДІЇ

На кожній станції метро є ліфти. А це означає, що підземкою можуть користуватись батьки з дітьми у візочках, люди з інвалідністю, велосипедисти. А ще у всіх міських автобусів є кріплення для двох велосипедів, а для літніх і людей з дітьми автобус щоразу буквально «присідає» на спеціальному гідравлічному механізмі.

В офісних будівлях і торгівельних центрах на вході висять прозорі пластикові пакети для мокрих парасольок. «Будь ласка, залишайте підлогу сухою», — пишуть на табличках поряд. Найімовірніше це роблять, щоб убезпечити себе від судових позовів людей, які можуть послизнутись на калюжі на мармуровій підлозі. Але хіба не байдуже, в чому причина, якщо ці «дрібниці» роблять життя мільйонів людей кращим?

Джерело.

You cannot copy content of this page