Світ
Чому деякі чоловіки панічно бояться відповідальності і що з цим робити

Вміння приймати рішення та нести відповідальність – це основна  риса, яка робить чоловіка з хлопчика.

І вік тут не має значення. Адже є такі хлопчики, які і в 50 років все ще живуть так, як хоче мама/дружина/чи інша близька жінка і бояться жити своїм життям, бояться приймати власні рішення, бояться помилятись і наслідків рішень. А є “чоловіки” і в 10 років, здатні відстояти власну думку і захистити не лише себе а й слабших, тих, хто потребує захисту.

Це вміння виховується з дитинства. Тут важлива і повага матері до рішень сина, і власний приклад відповідальності батька.

Зараз ми говоримо про дорослих чоловіків і жінок. І хочу додати, що дружини теж часто не дають можливості розвинути це вміння власним чоловікам. Жінки часто плутають власних чоловіків з власними дітьми і починають ще до весілля опікуватися і дбати про них, наче ті – малі діти.

З “висоти власної досконалості”, або ж просто щоб “заслужити любов” жінки турбуються про чоловіків і про все, на що вистачить сил, часом не даючи чоловікам жодної можливості проявити власну ініціативу. Окрім того, в дівчаток є природнє почуття материнства ще з раннього дитинства. І, навіть не маючи власних дітей, дівчина чи жінка готова дбати про інших (як правило слабших і менших).

Це помилка, яку ми допускаємо у подружніх стосунках, перетворюючи ці стосунки у відносини “матері-дитини”. Напевно всі чули, як жіночки часом жартують: “Як там Твій старшенький?”, або “З моїми дітьми все в порядку, а найбільше клопотів з тим старшеньким…”, маючи на увазі чоловіка… А після таких “жартів” ці жнки мріють про сильного і відповідального чоловіка…

Жінки часто хапають відповідальність на себе, обгрунтовуючи це тим, що чоловік не може… Він і справді не може часом так швидко погодитись на те, щоб взяти певну відповідальність, йому потрібен час для прийняття рішення. Це бойова машина, яка рухається повільно, але надійно.

Але жінки не мають часу чекати, вони швидше знають, що потрібно і вже роблять (часом навіть не подумавши). А нахапавши багато відповідальності на себе, жінка раптом відчуває, що їй так важко і бракує сил (бо все контролювати і про все дбати є досить складною справою). Тоді жінка висловлює претензію до чоловіка, що їй так важко. А чоловік логічно відповідає: “Ти так хотіла, ти і роби”. Складна ситуація.

Але добре, що є вихід. Хоч і не легкий. Якщо жінка усвідомила, що набрала на себе забагато відповідальності і хоче трохи її скинути, то мусить, перш за все, почати довіряти власному чоловікові.

А тоді жінці варто домовитись з чоловіком про певні обов’язки, саме домовитись – так, щоб він справді усвідомлено сказав, що від сьогодні це його обов’язок. Наприклад, жінка домовляється з чоловіком, що його обов’язок – приносити додому продукти. І чоловік це бере на себе, можливо просячи в дружини допомоги у вигляді списку необхідних продуктів на день чи тиждень , наприклад.

Для чоловіка це серйозна справа (інших, повторюю, він не робить). І якщо дружина вирішить “йому допомогти”, купивши по дорозі додому деякі продукти зі списку (бо там знижки чи вона не до кінця довіряє чоловіку, тож про всяк випадок купила найнеобхідніше…), то чоловік, побачивши ці продукти вдома, зробить висновок, що дружина забрала цю відповідальність собі і більше нічого приносити не буде. І вдруге домовлятись про цей обов”язок теж не захоче…

Якщо це його відповідальність, то чоловік не хоче “допомоги”, бо така “допомога” означає недовіру до нього, означає, що він слабий і не справляється зі своїми обов”язками.

Що ж робити жінці, яка справді захотіла по дорозі купити щось смачненьке. Все просто – подзвонити чоловіку і сказати, що їй дуже захотілося яблук, наприклад, вже і вона побачила по дорозі в магазині саме такі, як вона любить, тож вона хоче їх купити. Тому просить чоловіка викреслити яблука зі списку продуктів на сьогодні (або не викреслювати, бо вона купила лише пару штук собі, а для сім’ї потрібно більше). Тоді чоловік не має враження, що йому не довіряють і його обов’язок залишається з ним.

Часом трапляється так, що чоловік теж не дуже вірить в домовленості і в те, що в нього з’явився новий обов’язок (особливо, коли дружина довгий час справлялася сама, без його участі). Звичайно, він забуває про новий обов’язок. І на цьому етапі більшість жінок здається і потім всім розповідають, який у них слабкий чоловік-нездара, він зовсім не хоче нічого робити, і якби не жінка-героїня, то вся сім’я пропала б з голоду.

Можливо й існують такі крайні варіанти чоловіків-паразитів, але більшість чоловіків все ж готові щось робити (адже ще раз нагадаємо, що чоловік це той, хто щось робить, тобто це його природна потреба). Просто потрібно дати їм більше часу і можливість помилятися.

Чоловік вчиться лише на власних помилка. І якщо жінка не почала “виховувати і моралізувати” через помилку, а просто довіряє, що чоловік справиться з наслідками помилки, то чоловік готовіий рухатися далі (інакше він знову пересвідчується, що краще нічого не робити, тоді й помилок не буде і поганих речей про себе не почує).

Що ж робити дружині, коли чоловік у нашому прикладі забуде купити додому продукти. Перш за все спокійно сказати чоловікові, що продуктів немає, тож готувати вечерю немає з чого. Але сказати СПОКІЙНО, без претензій. Якщо Ваша сім’я складається лише з двох осіб (чоловіка і дружини), то все простіше – можна обійтися канапками (при умові, що є хліб), або ж разом придумати щось інше. І коли чоловік “посидить на канапках” кілька вечорів, то потім точно пригадає, що продукти все ж потрібні.

Коли ж в сім’їє діти, то ситуація ускладнюється. Часом і діти можуть обійтися канапками, але частіше вони “ниють”, що голодні. І тут мамі теж потрібно абсолютно спокійно відправити їх до тата (зовсім не звинувачуючи його в очах дітей), а просто сказати, що сьогодні вечеря від тата. Як правило, чоловіки в такій ситуації поступають як герої і роблять дітям свято – замовляють піцу чи ведуть сім’ю на вечерю в кафе чи їдальню.

Діти щасливі! Мама – теж (бо не переживає, не нервується, ще й вечерю не готувала). Чоловік відчуває себе героєм, бо виправив негативні наслідки і є відповідальним татом. Але при цьому чоловік розуміє, що краще все-таки завтра принести додому продукти, бо кожного дня вечеряти в кафе чи замовляти піцу додому все ж недешеве задоволення.

А ще чоловікам важливо чути слова вдячності (адже вони рятують жінок, взявши на себе те, що жінкам робити важко). Тому дружині потрібно пам’ятати про подяку та похвалу для чоловіка кожного разу, а не відноситись до цього так: це ж його обов’язок, за що тут ще дякувати. Адже жінка теж хоче, щоб чоловік і діти дякували, наприклад кожного разу після їжі, жінці це приємно.

Ось так поступово можна дружині перекласти обов’язки на чоловіка. Лише розуміти, що цей процес довгий і поступовий. Адже чоловік, який звик жити безтурботно, дуже неохоче ставиться до змін (як і будь яка система, пригадаємо собі). Він добре розуміє, що з відповідальністю його життя стане складнішим, тож внутрішньо він противиться брати відповідальність на себе.

Але більшість чоловіків все ж хочуть бути героями для дружин і дітей.При цьому жінкам не варто переживати, що настане патріархат і чоловіки тоді почнуть робити, все що захочуть (щось жахливе).

По перше, чоловік не так швидко навчиться приймати рішення і брати відповідальність на себе (ще раз повторю, що це довгий і поступовий процес, особливо залежить від того, скільки часу чоловік не мав такої відповідальності).

А по-друге, в українському суспільстві жінка завжди мала повагу від чоловіка і, зазвичай, чоловік не приймав важливого рішення не порадившись із дружиною. Але, коли саме чоловік приймає рішення, то він і забезпечує його виконання, а також відповідає за наслідки. Тож, дорогі Жінки, давайте дамо чоловікам можливість бути Чоловіками.

Читайте також: СИЛА МОЛИТВИ ДРУЖИНИ ЗА ЧОЛОВІКА

Джерело.

Реклама

Related Post

facebook