Україна
7 грудня – великомучениці Катерини – таємниче жіноче свято: історія, традиції, прикмети

У народі 7 грудня вважалося справжнім жіночим святом. Дослідники дохристиянських вірувань вважають, що колись це було свято «Дівочої долі», але згодом церква пов’язала його з великомученицею Катериною, мощі якої поховані 307 року і віднайдені у VІІІ сторіччі.

7 грудня православна церква вшановує пам’ять святої великомучениці Катерини з Олександрії. Її ім’я перекладається з грецької як «чиста душею».

Свята Катерина
За переказами, вона була дуже вродлива, високоосвічена і багата. Їй було 17 років, коли вона прийняла християнську віру і відтоді проповідувала вчення Ісуса Христа. За наказом імператора Максиміліана, після тривалих умовлянь відректися від Христа, кати кинули її до в’язниці і тримали без їжі і води, а потім почали колісувати.

Читайте також: ГОЛОС. ДІТИ 3: У ФІНАЛІ ПОПУЛЯРНОГО ШОУ ДОПУСТИЛИ НЕПРИЄМНУ ПОМИЛКУ З ПІСНЕЮ (ВІДЕО)

Та ось ангел Господній зійшов з неба і зробив так, що великомучениця лишилась цілою і неушкодженою, а колеса розлетілись на друзки. Тоді Катерині відрубали голову мечем. Померла вона близько 373 року. Через декілька років єгипетські християни знайшли останки мучениці й поховали їх у монастирі на Сінайській горі.

Великі страждання св. Катерини навернули багатьох язичників до віри Христової. Серед них — царицю Августіну, дружину Максиміліана, Порфирія Стратилата і 200 воїнів, які спостерігали за її страшними муками.

Місце страти Великомучениці Катерини і сьогодні показують в Олександрії туристам. Віруючі жителі Олександрії встановили мармурову колону, на якій висікли голову св. Великомучениці. Ця колона й зараз стоїть у храмі св. Сави.

Народне свято Долі
У дохристиянські часи наші пращури цього дня відзначали свято Долі. Для того, щоб умилостивити її, Богиням Долі — Рожаницям приносили подарунки та безкровне жертвоприношення.

Цей день вважався святом привертання кохання і любові. Це підтверджують і всі гадання, вечорниці, традиційна їжа, кликання долі і піст парубків.

З поширенням християнства на свято Долі наклалося свято Катерини, яка теж стала у нас заступницею шлюбу та наречених.

Пiд Катерину дівчата ворожать про свою долю, вагiтнi жiнки молилися про легкi пологи. Навіть парубки постилися, щоб Доля послала їм гарних, добрих і працьовитих дружин.

Ворожіння на Катерини
Найпопулярнішими були гадання з тваринами. Наприклад, з півнем, якому ставили миски з зерном, водою та дзеркалом і дивилися, куди він піде. Якщо птаха підходив до води – суджений мав бути пияком, до зерна — працьовитим хліборобом, а до дзеркала — паничем, проте самозакоханим ледарем.

Ще готували пиріжки на воді, взятій з криниці до сходу сонця, натирали їх салом і розкладали на лаві, потім пускали у хату собаку. Чий пиріжок він з’їдав — та дівчина протягом року мала вийти заміж, якщо ж ні – залишалася дівчиною. Якщо пес скидав пиріжок на підлогу – це означало нещастя.

Також вранці, до схід сонця, дівчата йшли в садок і зрізали гілочку вишні, потім ставили її у хаті в пляшку з водою і чекали свята Маланки. Якщо до Маланки вишня розів’ється і зацвіте — добрий знак, то й доля дівоча цвісти буде. Засохне гілочка без цвіту — кепська ознака.

Читайте також: ВОРОЖІННЯ НА КАТЕРИНИ – СВЯТО ДІВОЧОЇ ДОЛІ

Також увечері дівчата сходилися до однієї хати і варили спільну вечерю — борщ і кашу. Приходили хлопці – починалися розваги. Після опівночі, перед тим, як заспівають перші півні, дівчата брали миску з вечерею, обгортали її новим рушником і йшли “закликати долю”. Кожна з дівчат вилазила по черзі на ворота, тримаючи в руках вечерю, і тричі гукала: “Доле, доле, йди до мене вечеряти!” Якщо в цей час співав півень, отже вважалося, що “доля обізвалась”, якщо ж ні – то “Доля оглухла і голосу не чула”.

У деяких регіонах, зокрема, на півночі та заході України, дівчата і сьогодні, після закликів долі з кашею, ідуть попід хатами і слухають розмови. Якщо у хаті чується сміх і слова: «Хай іде» — це означає, що протягом року дівчина піде заміж і подружнє життя буде щасливим, а якщо сварка, то таке ж нещасливе буде і заміжжя, якщо ж взагалі тихо – доведеться ще дівувати.

За допомогою ворожіння можна було дізнатися, чиє весілля буде першим. Для цього дівчата знімали взуття з однієї ноги і ставили його в ряд від порогу до порогу: чий чобіт першим досягав протилежного порогу — та дівчина перша мала вийти заміж.

Ще поширене сьогодні ворожіння на тарілках. Для нього треба перстень, стрічку, копійки та ляльку. Одна з дівчат повинна відвернутися, а інші ховають під перекинуті тарілки ці предмети. Потім дівчина вибирає якусь тарілку. Перстень означає заміжжя протягом року, стрічка – дівоцтво, копійки – нещастя, лялька – позашлюбну дитину.

Що ж до погоди, то в Україні від свята Катерини колись починалися лютi морози. І у народi казали: ”Як Катерина по воді, то Різдво по льоді”; “Якщо на Катерину холодно — то буде голодно”.

Свято Катерини вважалося найбільшим і найзнаменнішим серед численних жіночих свят українців.

Джерело.

Реклама

Related Post

facebook