Новий рік для українців почався з падіння національної валюти.
Починаючи з першого тижня січня, гривня знецінювалася щодня. І станом на 13 січня в обмінниках можна було вже побачити неабиякі ціни продажу – по 29,10 грн за долар.
Металурги і аграрії спекулюють на експортному виторзі?
В НБУ таке зростання назвали прогнозованим, оскільки вже традиційно в перші місяці року йде спад ділової активності і, як результат, зменшення надходжень валютної виручки від експорту.
Хоча деякі експерти запевняють – олігархи, які контролюють основні експортні галузі, просто змовились, щоб підзаробити. І передовсім це стосується аграріїв і металургів, оскільки “їхня продукція становить дві третини всього експорту в Україну і вони можуть маніпулювати ситуацією на валютному ринку”.
«Можна просто зменшуючи кількість експортної виручки, що надходить в Україну, самим провокувати знецінення гривні, а потім заводяться вже долари за більш високим курсом, таким чином заробляється додаткова гривнева виручка», – пояснює голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук.
Також на зниження курсу гривні вплинув і несвоєчасний розподіл бюджетних коштів наприкінці минулого року і на початку поточного, вважає експерт.
А це призвело до того, що на початку січня на ринок було кинуто велику кількість гривні, що теж вплинуло на її падіння.
Обмеження НБУ вже не допомагають економіці, а шкодять
Експерт з економічних питань Олександр Охріменко вважає, що на зниження курсу національної валюти також вплинув, той факт, що в січні Україні вже треба погашати відсотки за зовнішніми боргами, що призводить до виведення долара з країни.
Ще одна причина – це те, що імпортери сьогодні не можуть купити валюту на міжбанку, і вони це роблять на чорному ринку, збільшуючи попит.
«НБУ фактично не дає можливості нашим імпортерам купувати вільно валюту. Відповідно до закону, подається заявка, вона аналізується і робляться висновки – продавати чи не продавати. І тому НБУ фактично ріже, іншими словами, імпортери нормально купити валюту не можуть. Будь-які обмеження потрібно своєчасно вводити і своєчасно скасовувати. А у нас вийшло, що ці обмеження сьогодні вже не допомагають, а шкодять», – сказал Охріменко.
Націоналізація “Привату” теж “допомогла” девальвації
А ось екс-заступник голови НБУ Сергій Яременко вважає, що зараз основний фактор, який впливає на курс, – це попит на валюту клієнтів «ПриватБанку», які вирішили забрати свої заощадження (вони видаються в гривнях) і придбати на них долари.
«Нацбанк вливає гроші в “Приват”. Напевно, багато людей, багато комерційних структур при можливості знімають ці гроші. А будь-яке зняття грошей ставить перед нашою публікою одне питання – в чому тримати і як надалі убезпечитися? Більшість думає: “А піду-но я в валюту”, тому що це найкращий інструмент в наших умовах», – вважає він.
Всі ці фактори, на думку Олександра Охріменка, можуть призвести до того, що до кінця січня гривня впаде до позначки 30 грн за долар. Але панікувати не варто, упевнений експерт. Оскільки вже з середини лютого курс національної валюти стабілізується і буде в районі 26-27 грн за долар.
НБУ відреагував і виставив на аукціон 100 млн доларів
Щоб згладити ситуацію і не допустити подальшого зростання, 13 січня Нацбанк вийшов на ринок з валютними інтервенціями в обсязі до $100 млн. Викинувши 100 млн доларів, Нацбанк “забере” з ринку 3 млрд грн, кількість гривні зменшиться і вона має стабілізуватися, вважає екс- заступник голови НБУ Ярослав Солтис. Але і в цьому випадку на українцях наживуться валютники.
«Нацбанк викинув 100 млн доларів, продасть за ціною 27,20-27,30 грн за долар. Населення їх купить за 29 гривень за долар. Прибуток на одній операції за день 6%. Це заробіток тих, хто купує ці долари і продає через кіоски», – додав Солтис.
Валютні інтервенції лише піар
У свою чергу “колега” Солтиса за посадою, Сергій Яременко впевнений, що валютні інтервенції не більше ніж піар-реакція для того, щоб заспокоїти ринок і чиновників у вищих кабінетах, стурбованих тим, що замість 27 грн за долар, закладених у бюджеті, сьогодні ми маємо практично 29 грн за долар.
«29 грн у січні – це не є добре. Сам тренд налаштовує людей на те, що зростання продовжиться. В економіки немає фінансового ресурсу для того, щоб істотно змінити цей стан… Банк («ПриватБанк». – АСН) треба утримувати, оскільки він державний, у платоспроможному стані – значить треба друкувати гроші, а з іншого боку – треба тримати курс. Ці дві мети за цих умов важко сумісні», – упевнений Яременко.
Прогнози невтішні
Більшість експертів сходяться на тому, що в довгостроковій перспективі все ж гривня буде падати і вийде за межі показника, закладеного в бюджеті (27,20 грн за долар).
Приміром, у Олени Сльозко, провідного наукового співробітника Інституту економіки НАНУ, прогноз зовсім невтішний. До кінця року вона пророкує падіння до рівня 30-32 грн за долар. Експерт вважає, що найближчим часом Україні не «світить» транш МВФ, а ще – істотно скоротилися перерахування від українців, що працюють за кордоном. Раніше це було одне з основних джерел надходження валюти в Україну.
«Великі валютні надходження в країну були від заробітчан. За останні два роки ці надходження зменшилися – в 2016 році на 1 млрд доларів – і далі будуть знижуватись», – додала Сльозко.
Водночас голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук більш оптимістичний. Його прогноз до кінця року – 28 грн за долар.
«Я не бачу на сьогодні фундаментальних причин для знецінення гривні, так як бюджетна політика цілком прогнозована і ситуація в банківському секторі більш-менш прогнозована», – вважає він.
Але на ситуацію на валютному ринку України вже в другому півріччі можуть вплинути і зовнішні чинники. І пов’язані вони з тим, яку політику буде проводити Трамп в частині торговельної війни з Китаєм.
«Погрози були досить суттєві. Якщо вони почнуть реалізовуватися, то слід очікувати значної дестабілізації всіх сировинних ринків і падіння світової торгівлі. А це може призвести до падіння цін на сировинні товари в другій половині цього року. І якщо ми говоримо про ситуацію для України, то у нас можуть бути ризики, пов’язані з тим, що експортна виручка від металургії та аграрного сектора не буде давати позитивної динаміки. Цей фактор може тиснути додатково на курс національної валюти», – вважає Кушнірук.
Тетяна Стець, АСН
Читайте також: ЗАРПЛАТА ДЛЯ СУДДІВ – ПОНАД 400 000 ГРН: ПИНЗЕНИК РОЗПОВІВ ДЕТАЛІ ЗАКОНОПРОЕКТУ
